<Методист - Best
За матеріалами статті журналу «Управління освітою» №1 (66) , січень2012
УСЕ ПРО ПЕДАГОГІЧНИЙ ДОСВІД
Методичні рекомендації
з вивчення, узагальнення, поширення
Читайте у статті:
• Хто краще за директора, заступника має знати про результативність роботи вчителя, його готовність до пошуку, творчості?
• Що потрібно для цього? По-перше, треба створити в пе¬дагогічному колективі творчий настрій, здоровий морально-психологічний клімат, сприятливі умови праці. По-друге, для організації творчої діяльності необхідна відповідна теоре¬тична й практична підготовка вчителів. По-третє, важливо вибрати суспільно значиму для школи й посильну для педа¬гогічного колективу тему та здійснити раціональний розподіл і кооперацію праці. По-четверте, слід забезпечити педагогам вільний час шляхом раціональної організації їхньої праці та звільнення від невластивих їм функцій. По-п'яте, має існу-вати система стимулювання педагогічної творчості кожного вчителя й педагогічного колективу загалом.
• Досвід конкретного вчителя як педагогічна модель заслуговує на пильну увагу з боку керівників шкіл і до¬шкільних закладів, організаторів методичної роботи.
• Тому виявлення, вивчення, узагальнення, схвалення, поширення передового педагогічного досвіду має бути систематичним, послідовним і цілісним.
• Методичні рекомендації щодо того, як це зробити найкращим чином, ви знайдете тут, у цій статті.
Один із пріоритетів змісту методичної роботи
На сучасному етапі розвитку освіти першочергового значення набуває проблема розвитку творчого потенціалу педагогів; запровадження інноваційних технологій навчання та виховання; удосконалення змісту загальної освіти; ви¬явлення, вивчення, узагальнення, схвалення й поширення передового педагогічного досвіду; створення у педагогічних колективах сприятливого соціально-психологічного мікро¬клімату, атмосфери творчості й відповідальності.
На досягненнях психолого-педагогічної науки й передо¬вому педагогічному досвіді базується науково-методична робота (цілісна система діяльності педагогів), що забезпечує зростання рівня кваліфікації, майстерності учителя, розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу навчального закладу, поліпшення якості освіти.
Створення чіткої, керованої, гнучкої системи виявлення, узагальнення, схвалення, поширення передового педагогіч¬ного досвіду є одним із пріоритетів змісту методичної роботи.
Практика показала засилля у школах формального, стихійного й безсистемного підходу до вивчення педаго¬гічного досвіду, розгляд його як чогось абстрактного, суто філософського. Проте саме школа є першою сходинкою, яка повинна стимулювати вчителів до творчого пошуку.
Хто краще за директора, заступника має знати про результативність роботи вчителя, його готовність до пошуку, творчості?
Що потрібно для цього? По-перше, створити в педа¬гогічному колективі творчий настрій, здоровий морально-психологічний клімат, сприятливі умови праці. По-друге, для організації творчої діяльності необхідна відповідна теоретична й практична підготовка вчителів, озброєння їх методикою творчих пошуків. По-третє, важливо вибрати суспільно значиму для школи й посильну для педагогічного колективу тему та здійснити раціональний розподіл і коо¬перацію праці. По-четверте, слід забезпечити педагогам вільний час шляхом раціональної організації їхньої праці та звільнення від невластивих їм функцій. По-п'яте, має існувати система стимулювання педагогічної творчості кожного вчителя й педагогічного колективу загалом.
Досвід конкретного вчителя як педагогічна модель заслуго¬вує на пильну увагу з боку керівників шкіл і дошкільних закладів, організаторів методичної роботи. Тому виявлення, вивчення, узагальнення, схвалення, поширення передового педагогічного досвіду має бути систематичним, послідовним і цілісним.
Саме цим пояснюється актуальність методичних рекомендацій, де враховані надбання методики, практики, досягнення вітчизняних науковців останніх років у відповід¬ному напрямі роботи.
Передовий педагогічний досвід: поняття, категорії
Який же досвід слід вважати передовим? Аналізу поняття «передовий педагогічний досвід»
(ППД) присвячено чимало досліджень. У кожному визначенні передового педагогічного досвіду увага акцентується на певних його аспектах, тому вони доповнюють одне одного.
Так, передовий педагогічний досвід за І. Жерносеком — це така навчально-виховна чи організаційно-педагогічна діяльність, у процесі якої стабільні позитивні результати в розв'язанні актуальних педагогічних проблем забез¬печуються використанням оригінальних форм, методів, прийомів, засобів навчання та виховання або інтегра¬цією вже відомих форм, методів, прийомів, засобів.
Е. Моносзон визначає педагогічний досвід як практичну діяльність з виховання, освіти та навчання людини і як ре¬зультат цієї діяльності, який знаходить своє відображення в якостях особистості вихованця (його загальноосвітній, трудовій підготовці, сформованості світогляду, морального обличчя, естетичному й фізичному розвитку, емоційно-вольовій сфері, рисах характеру та ін.).
У свою чергу, К. Скаткін тлумачить ППД як організований цілеспрямований педагогічний процес та його результат, який відображається в якостях особистості школяра.
За М. Поташником, передовий педагогічний досвід харак¬теризується високою результативністю, творчою новизною, тривалістю функціонування, актуальністю, перспективністю, науковою обґрунтованістю, раціональними витратами часу на досягнення високих результатів.
Л. Момот наголошує, що передовий досвід — це ре¬зультат творчої праці вчителя (групи працівників освіти), що характеризується новизною.
За визначенням І. Підласого, «передовий педагогічний досвід — це такий засіб цілеспрямованого підвищення ефективності та вдосконалення навчально-виховного процесу, який здатен у сучасних умовах задовольнити актуальні потреби практики навчання й виховання».
На думку Л. Набоки, передовий педагогічний досвід — система творчої, оптимальної, повторюваної професійної діяльності педагога з елементами новизни, яка дає стабільні позитивні результати в удосконаленні навчально-виховного процесу.
Слід зауважити, що поняття «передовий педагогічний досвід» входить до складу більш широкого поняття — «пе¬дагогічний досвід» — як його різновид. Обидва є засобами пізнання педагогічних явищ (гносеологічна функція), фіксації, збереження, передачі інформації про результати практичної педагогічної діяльності (інформаційно-комунікаційна функція).
Передовий педагогічний досвід формується на основі педагогічного досвіду загалом як самостійна функціональ¬на підсистема зі своїм набором ефективних прийомів та методів навчання й виховання, правилами їх застосування і оцінювання. Серед типових рис, які характеризують цю підсистему в комплексі, можна назвати такі:
а) передовий досвід передбачає осмислення великої кількості педагогічних фактів (явищ);
б) його становлення — процес свідомий, а не стихійний;
в) передовий досвід сприяє розвитку педагогічної теорії та практики.
Ю. Чабанський вважає, що передовий педагогічний досвід «у певному розумінні є синонімом оптимально організованої діяльності, що дає максимально можливі навчально-виховні результати за раціональної витрати часу й зусиль педагогів та учнів».
Характерною рисою передового досвіду, як зазначено у визначеннях цього поняття, є те, що він забезпечує пози¬тивний результат за менших, ніж зазвичай, затратах часу і зусиль.
Нормативно-правова база
Одним з основних завдань, визначених у законах України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», є істотне поліпшення методичної роботи керівників навчальних за¬кладів, методичних служб щодо організації та спрямування роботи педагогів на інтенсивне впровадження в практику нових прогресивних педагогічних ідей, технологій навчання й виховання, досягнень сучасної педагогічної науки та практики.
Рішенням колегії Міністерства освіти України від 23.11.87 № 9/108 «Про вдосконалення системи вивчення й поширен¬ня передового досвіду» визначено чіткі рекомендації щодо порядку вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду на всіх рівнях: заклади освіти — міські (районні) відділи освіти, їх методичні кабінети — обласні управління освіти, їх методичні служби — педагогічні вищі навчальні заклади, методичні установи Міністерства освіти України, науково-дослідницькі інститути.
Згідно із цим нормативним документом, роботу з вивчення, узагальнення та поширення передового педаго¬гічного досвіду в школі очолює директор та його заступник з навчально-виховної роботи, в дошкільних і позашкільних установах — керівник, у межах району (міста) — районні (міські) управління (відділи) освіти, в області — обласне управління освіти і науки, на всеукраїнському рівні — Міні-стерство освіти і науки України.
Безпосередньо організовують і здійснюють цю роботу:
• у школі—директори та їхні заступники із залученням учителів і вихователів;
• у районах (містах) — методичні кабінети (інфор¬маційно-методичні центри) районних (міських) управлінь (відділів) освіти;
• в області — обласний інститут післядипломної педагогічної освіти;
• на всеукраїнському рівні — Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства науки і освіти України.
Робота з ППД проводиться згідно з планом роботи на кожному його етапі.
Відповідно до названого вище документа керівники та методичні активи шкіл, ліцеїв, гімназій, дошкільних і позашкільних установ освіти виявляють нове, раціональне в досвіді окремих учителів, вихователів, керівників гуртків, інформують про нього членів педагогічною колективу; роз'ясняють переваги у виявленому досвіді роботи педагогів, використанні певних методів і прийомів, презентують їх у дії; навчають учителів, вихователів, керівників гуртків використо¬вувати запропоновані методи і прийоми; здійснюють аналіз результатів поширення досвіду.
У тих випадках, коли виявлений, вивчений, узагальнений, схвалений, поширений досвід учителя, вихователя, керів¬ника гуртка за своїм значенням являє цінність і за межами навчального закладу, адміністрація повідомляє про нього методичний кабінет районного (міського) управління (відділу) освіти.
Методичні районні (міські) управління (відділи) освіти за допомогою керівників шкіл, дошкільних і позашкільних установ ґрунтовно вивчають передовий педагогічний досвід, виявляють стійкість його результатів, оцінюють зна¬чення досвіду, визначають рівень, на якому він може бути використаний. Якщо досвід учителя, вихователя, керівника гуртка допомагає розв'язувати актуальні завдання шкіл, до¬шкільних і позашкільних установ району, міста та достатньо ефективно впливає на діяльність багатьох педагогів, то проводять роботу з узагальнення, схвалення, поширення та пропагування його через методичні наради, конференції, лекції, предметні семінари, практикуми, взаємовідвідування уроків тощо.
У випадках, коли досвід вносить новизну в теорію та практику, збагачує засоби і методи навчально-виховної діяльності, його не лише використовують у конкретних школах, а рекомендують для вивчення та узагальнення на обласному рівні, про що повідомляють обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. А також забезпечують поширення та використання передового педагогічного досвіду окремих учителів, вихователів, керівників гуртків, педагогічних колективів, працівників освіти, методичних кабінетів, рекомендованого обласним інститутом післяди¬пломної педагогічної освіти та Міністерством освіти і науки України.
Обласне управління освіти і науки, інститут після¬дипломної педагогічної освіти:
• виявляють, вивчають, узагальнюють і схвалюють педагогічний досвід;
• організовують роботу з поширення схваленого та рекомендованого Міністерством освіти і науки України педагогічного досвіду;
• забезпечують ознайомлення з передовим педагогіч¬ним досвідом під час гурткової та інших форм підвищення кваліфікації: надсилають районним (міським) управлінням (відділам) освіти, методичним кабінетам, школам, дошкіль¬ним і позашкільним установам інформаційні матеріали, що розкривають зміст, педагогічну й соціальну суть досвіду, його ефективність;
• відряджають працівників до інших областей України і країн з метою ознайомлення із ППД;
• направляють до Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України (у вигляді аргументованої змістовної інформації) подання про досвід, який пройшов апробацію в масовій практиці і має істотний вилив на підвищення ефективності навчально-виховного процесу, з метою його подальшого вивчення.
Вивчати досягнення кращих майстрів-новаторів, запроваджувати їх у практику — одне з головних завдань методичних служб усіх ланок освіти.
У Положенні про районний (міський) методичний кабінет (центр) (наказ Міністерства освіти і науки України від 08.08.08 № 1119) визначені завдання методичного кабінету (центру). Серед них:
• вивчення, узагальнення та впровадження в педагогіч¬ну практику досвіду використання інноваційних технологій і сучасних форм організації навчально-виховного процесу;
• формування електронної бази даних щодо перспек¬тивного педагогічного досвіду та інноваційної діяльності педагогічних колективів і окремих працівників; створення сучасних науково-методичних матеріалів, фондів навчаль¬ної, довідкової, методичної, психолого-педагогічної, наукової, науково-популярної, художньої та іншої літератури і періо¬дичних педагогічних видань.
Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 20.10.97 № 385 «Про Положення про методичний кабінет середнього закладу освіти» методичний кабінет середнього закладу освіти сприяє впровадженню в практику роботи вчителів перспективного педагогічного досвіду, досягнень сучасної науки та освітніх технологій.
У методичному кабінеті закладу зосереджуються такі матеріали:
• банк даних (картотека) педагогічних знахідок, досвіду, освітніх технологій;
• аудіо-, відеотека кращих освітніх доробок школи, району (міста), області.
Класифікація передового педагогічного досвіду
1. Залежно від теми та змісту передовий педагогічний досвід може бути:
• комплексним;
• локальним.
Комплексний ППД висвітлює певну педагогічну техно¬логію побудови навчально-виховного процесу, її змістову (зміст навчання) та процесуальну (методи, прийоми, форми навчання) основи.
Локальний представляє певний доробок учителя чи педагогічного колективу, особливості певних компонентів навчально-виховного процесу: цільового, стимулюючо-мотиваційного, змістового, операційно - діяльнісного, контрольно-регулюючого, оцінно-результативного.
2. За кількістю авторів чи носіїв досвіду (окремий педагог, група педагогів, методичне об'єднання працівників закладів освіти) передовий педагогічний досвід може бути:
• колективним;
• груповим;
• індивідуальним.
3. За рівнем творчості та ступенем можливого впливу на педагогічний процес ППД може бути:
• новаторським: передбачає визначення нових шляхів у розв'язанні окремих і загальних педагогічних завдань, засто¬сування принципово нових форм, методів, прийомів, систем діяльності, раніше не відомих педагогічній науці та практиці;
• дослідницьким: характеризується експерименталь¬ними пошуками, які відрізняються від досягнутого в науці та практиці, суперечать традиційному підходу;
• раціоналізаторським: створюється на основі суттєвої модернізації відомих форм, методів, прийомів педагогічної діяльності, що забезпечує підвищення якості навчання;
• репродуктивним (зразковим): не відзначається но¬визною, але спрямований на сумлінне виконання вчителем своїх професійних обов'язків, є взірцем для тих педагогів, які ще не володіють педагогічною майстерністю.
Наведені критерії та класифікація передового педаго¬гічного досвіду можуть бути використані тими, хто вивчає передовий досвід, на стадії попереднього ознайомлення з об'єктом, а також у процесі його аналізу й узагальнення.
Принципи та правила виявлення,вивчення, узагальнення, поширення передового педагогічного досвіду
Для успішного вивчення та використання передового педагогічного досвіду мають значення основні принципі його вивчення, узагальнення та поширення. Розглянемо їх.
Принцип цілеспрямованості, що передбачає чітку постановку мети дослідження.
Принцип планування, що є організуючою основою всієї роботи з вивчення, узагальнення та впровадження передового педагогічного досвіду як окремих учителів, так і педагогічних колективів навчальних закладів.
Планом вивчення передового педагогічного досвіду має передбачатися розподіл функцій та завдань між працівни¬ками, які досліджують і узагальнюють передовий досвід.
Планування роботи з вивчення передового досвіду буває трьох видів:
— оперативне планування на півріччя;
— поточне планування на навчальний рік;
— перспективне планування на кілька років (1—2).
Принцип організованості передбачає роз'яснення мети й завдань з вивчення, узагальнення та поширення пе¬редового педагогічного досвіду; надання учителю допомоги в освоєнні досвіду; створення відповідних умов для вивчення та узагальнення педагогічного досвіду.
Принцип поглибленості аналізу дає змогу виявити протиріччя, які виникають у ході навчально-виховного процесу; показує, як учитель знаходить шляхи і способи їх усунення.
Правила дослідження передового педагогічного до¬свіду, із урахуванням принципу поглибленості аналізу:
1. Врахування не лише зовнішніх, а й внутрішніх ознак, які характеризують мотиваційну сферу.
2. Вивчення досвіду триває не одну мить.
3. Педагогічний досвід у процесі його використання несе «відбиток» особистості самого вчителя, його ерудицію, переконаність, міміку й мовлення, його індивідуально-психологічні особливості, що певною мірою обумовлює різну ефективність застосування досвіду різними педагогами.
4. Діалектичне, а не механічне поєднання форм, методів, їх структурних елементів, зв'язків між ними, що дає можливість зрозуміти, вивчити, узагальнити досвід.
Критерії оцінювання передового педагогічного досвіду
Педагогічний досвід як передовий має відповідати певним критеріям.
Актуальність педагогічного досвіду означає, що він сприяє розв'язанню завдань, поставлених суспільством перед освітою.
Оригінальність, новизна означає, що в практиці робо¬ти даного педагога, керівника школи, педагогічного колективу використовуються форми, методи, прийоми або система засобів, які ще не застосовувались у педагогічній практиці. II Ефективність, результативність: досвід може бути визнаний передовим лише тоді, коли педагогом досягнуті вищі, ніж типові, тобто характерні для масової практики, результати навчання, виховання та розвитку.
Стабільність високих результатів: виявлений позитивний передовий педагогічний досвід характеризується стабільністю високоефективних результатів навчально-виховної роботи протягом тривалого часу (не менше 3—4 років).
Перспективність означає наслідування даного досвіду іншими вчителями, запозичення його зацікавленими педагогами і педагогічними колективами.
Перелічені критерії мають застосуватись дише сукупно, а не вибірково.
Недооцінювання критеріїв передового досвіду може при¬звести до суб'єктивізму, помилкових оцінок, а перебільшення ролі ознак — до формалізму.
Методи вивчення передового педагогічного досвіду
Педагогічний досвід доцільно вивчати в динаміці його розвитку, використовуючи із цією метою різні методи. Роз¬глянемо їх детально.
1. Спостереження
Основними вимогами до спостереження у процесі вивчення досвіду є:
• зосередження уваги на тому аспекті діяльності вчителя, в якому найбільш повною мірою прослідковується досвід його роботи;
• виявлення ефективних методів і форм навчання, які застосовує вчитель для досягнення високої результативності праці;
• відвідування уроків, на яких вивчається система досвіду вчителя, що відповідає його меті та завданням.
До спостереження за уроком відноситься, перш за все, розроблення способів фіксації педагогічних фактів і явищ. Це можуть бути: спеціально розроблені карти, таблиці, хронокарти, технічно-електронні засоби та ін.
Метод спостереження забезпечує об'єктивність та оптимальність одержаної інформації в тому випадку, коли він має систематичний характер.
2. Педагогічний аналіз
Педагогічний аналіз передбачає виявлення та дослі¬дження ефективних прийомів, методів і форм роботи вчителя. Педагогічний аналіз передбачає використання таких принципів:
• масовості — залучення великої кількості фактів і явищ про об'єкт, який вивчається;
• однорідності, що передбачає однотипність об'єкта, що вивчається;
• визначеності — аналізу найбільш суттєвого, голов¬ного, вирішального;
• вимірюваності — максимального використання можливих кількісних вимірів результатів навчально-виховної роботи;
• єдності—аналізу педагогічних явищ з урахуванням усіх компонентів, які на них впливають, у їх нерозривній єдності;
• безперервності — обліку стану явищ, що вивчають¬ся, у минулому, теперішньому й майбутньому часі, тобто дотримання принципів послідовності та перспективності.
У педагогічному аналізі важливе значення має кількість і якість одержаної інформації. З огляду на це інформація повинна відповідати вимогам:
• своєчасності;
• лаконічності;
• об'єктивності;
• вичерпності;
• конкретності.
За допомогою методу аналізу здійснюється:
відбір фактів (як початок аналізу); іі систематизація фактів і явищ;
• класифікація методів, форм і прийомів навчання та виховання, які застосовує вчитель для досягнення високих результатів;
• виявлення тенденції й закономірностей досвіду.
3. Педагогічний експеримент
Педагогічному експерименту властиві такі ознаки:
• продумане внесення у явища, які вивчаються, прин¬ципово нового відповідно до мети і завдань вивчення;
• організація навчально-виховного процесу, який допоможе побачити зв'язки і взаємні вимоги;
• перевірка, контроль, порівняння з даними вчителів, які розв'язують ті самі завдання, традиційно працюючи, тобто без внесення елементів нового;
• систематична перевірка кількісних і якісних змін;
• аналіз отриманих результатів, узагальнення, виснов¬ки, рекомендації.
4. Моделювання
Моделювання — один із важливих методів сучасного наукового дослідження. Модель — засіб, який використо¬вується суб'єктом для пізнання об'єкта. Моделі бувають текстовими, де одиницею побудови виступають оцінювальні параметри, і графічними.
Етапи вивчення, узагальнення, поширення передового педагогічного досвіду
План складається відповідно до мети, завдань та основ¬них етапів роботи.
Здебільшого робота з вивчення та узагальнення досвіду планується на 2—3 роки. Не варто при цьому штучно скоро¬чувати термін, оскільки це зумовлює формальне ставлення до роботи і знижує об'єктивність та науковість узагальнень.
Для ефективного вивчення досвіду необхідно чітко спланувати роботу (додаток 1).
I етап. Планується теоретична підготовка та розв'язання організаційних питань. Наводиться список літератури. Планується робота з тими особами, чий досвід вивчається (консультації, самоосвіта, підготовка доповідей, статей тощо).
ІІ етап. Плануються етапи вивчення досвіду за роками.
ІІІ етап. Плануються форми узагальнення, систематизації досвіду, рецензування матеріалу методистами або науковими працівниками, термін подачі матеріалу для схвалення вченою радою (радою методичного кабінету).
IV етап. Плануються заходи щодо організації процесу поширення досвіду — проведення семінарів-практикумів, майстер-класів, творчої лабораторії вчителя, виступи перед учителями на засіданнях методичних об'єднань, випуск
брошури тощо.
Пам'ятка з вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду
1. Об'єктивно підходити до вибору об'єкта вивчення ППД.
2. У процесі відбору об'єкта вивчення досвіду керуватися критеріями ППД.
3. Враховувати педагогічний стаж роботи вчителя та інші суб'єктивні фактори (здоров'я, бажання і т. ін.).
4. Визначити аспекти діяльності вчителя, в яких найбільш повно реалізується досвід його роботи.
5. Чітко визначити мету та завдання вивчення досвіду відповідно до виокремлених аспектів діяльності вчителя.
6. Провести підготовчу роботу з учителем у зв'язку з вивченням його досвіду.
7. Скласти план вивчення, узагальнення та поширення досвіду.
8. Розробити методику вивчення ППД, тобто визначити сукупність методів, форм і прийомів вивчення, адекватних меті та завданням вивчення досвіду.
9. Розробити технологічну карту процесу вивчення ППД (таблиці, схеми).
10. Визначити можливі методи і форми узагальнення ППД.
11. Визначити методи, форми, засоби, сфери поширення ППД.
Виявлення передового педагогічного досвіду
Виявлення передового педагогічного досвіду необхідно здійснювати цілеспрямовано та опосередковано під час проведення семінарів, нарад тощо.
Якщо в результаті відвідування уроків, ознайомлення з іншими аспектами роботи вчителя зафіксовано, що до¬свід відповідає переліченим вище критеріям передового педагогічного досвіду, і на засіданні методичної ради школи ухвалюється рішення про вивчення передового досвіду роботи вчителя з певної навчально-методичної проблеми, видається відповідний наказ по школі та складається план роботи з вивчення, узагальнення, схвалення, поширення в практику роботи вчителів цього досвіду (додаток 2).
Вивчення передового педагогічного досвіду
Орієнтовний план вивчення досвіду не забезпечує його ефективності, якщо не дотримуватись низки відповідних вимог, а саме:
• чітко дотримуватись плану;
• на кожному етапі вивчення досвіду інформувати вчителя про зроблені висновки;
• поетапно оформлювати матеріали досвіду.
Однією з незмінних вимог є оволодіння методикою та технологією вивчення досвіду.
Методика поетапного вивчення ППД передбачає не лише розв'язання на кожному етапі відповідних конкретних завдань, а й здійснення попередніх пошукових дій щодо виявлення, вивчення досвіду, глибокої теоретичної підго¬товки того, хто вивчає досвід, набуття ним уміння складати програму, здійснювати корекцію досвіду в процесі вивчення або за його проміжними результатами.
Узагальнення передового педагогічного досвіду
Узагальнення рекомендується проводити у такій послі¬довності:
• перечитати весь зібраний матеріал (нотатки, педагогічний щоденник учителя, аналіз матеріалів), щоб отримати уявлення про досвід;
• згрупувати матеріал та систематизувати його;
• виокремити типове, характерне, відкинути другорядне;
• здійснити педагогічний аналіз фактів, оцінити їх з погляду науки, виділити особливо цінне в роботі й те, що заслуговує поширення;
• попередньо оформити узагальнений матеріал;
• остаточно оформити матеріал педагогічного досвіду.
Виділяють три рівні узагальнення передового педа¬гогічного досвіду.
Науковий рівень — пов'язаний із нагромадженням і теоретичним аналізом фактів, що лежать в його основі, передбачає виявлення його практичної новизни.
Методичний — розкриває процес діяльності в даній галузі, а не обмежується описом результатів. У цьому ви¬падку чітко визначається порядок дій у конкретній методиці, наводяться яскраві приклади, переконливо показуються пе¬реваги даного досвіду. Проте і тут необхідно підкреслювати провідну педагогічну ідею досвіду. Необхідною умовою є аналіз результативності досвіду, що передбачає надання методичних рекомендацій, порад щодо використання до¬свіду різними категоріями вчителів.
Практичний рівень—охоплює три основні елементи:
— конкретний опис педагогічних дій;
— показ результативності;
— розкриття переваг і перспектив використання.
У процесі узагальнення досвіду необхідно брати до уваги певні важливі моменти:
• На практиці слід переважно не узагальнювати систему роботи вчителя загальноосвітнього навчального закладу, а висвітлювати розв'язання ним важливої педагогічної проблеми, вміле використання ефективних форм, методів, прийомів.
• В узагальнених матеріалах не слід залишати поза увагою діяльність учнів. Варто не забувати, що навчально-виховний процес — це процес двосторонній.
• Бажано уникати оцінних положень загального типу (коли йдеться про те, що робить учитель, але не зазначаєть¬ся, як він це де робить).
• Висвітлюючи загальні педагогічні результати: успіш¬ність, вихованість учнів, важливо відображати динаміку змін цих результатів.
• Не слід забувати описувати умови впровадження досвіду, аналізувати труднощі, з якими стикається вчитель у процесі роботи.
Оформлення матеріалів передового педагогічного досвіду (схваленого на районному (міському) рівні)
Оформлення матеріалів передового педагогічного досвіду шкільного, районного (міського) рівня аналогічне, за винятком адресатів (подання) тощо.
1. Загальні вимоги
Результати вивчення та узагальнення досвіду под¬аються яку паперовому вигляді, так і на електронних носіях. Опис досвіду оформлюється на аркушах формату А4 за допомогою комп'ютера, із додержанням таких параметрів сторінки: верхнє, ліве, нижнє поля — 20 мм, праве—10 мм; шрифт Times New Roman, 14-й кегль.
Заголовки структурних елементів мають бути розташовані посередині рядка та надруковані великими літерами без крапки в кінці, без підкреслень. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою.
Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.
2. Вимоги до структурних елементів матеріалів ППД
А. Титульний аркуш
Титульний аркуш містить дані в такій послідовності: Я повна назва відділу (управління) освіти, методичної служби;
• тема досвіду;
• відомості про автора досвіду, адреса досвіду;
• місто, рік оформлення досвіду.
На зворотній сторінці титульного аркуша слід вказати в чітко визначеній послідовності:
а)ким схвалений досвід (рада управління (відділу) освіти, методичного кабінету протокол від № );
б) ким узагальнений досвід (прізвище, ім'я, по батькові, посада, місце роботи);
в) рецензенти (прізвище, ім'я, по батькові, звання, посада, місце роботи).
Матеріали повинні мати рецензії двох спеціалістів (наприклад, керівника методичного об'єднання, наукового працівника, завідувача або спеціаліста районного (міського) методичного кабінету).
Б. Зміст
Зміст починається з нової сторінки. Передбачена наскріз¬на нумерація сторінок.
До змісту включають: перелік документів, що супрово¬джують матеріали з досвіду роботи (подання, анотація, ан¬кета, характеристика), опис досвіду, висновки, рекомендації, бібліографію, додатки.
В. Подання, адресоване ректору обласного ОІППО, містить прохання розглянути даний досвід з метою вивчення на обласному рівні (додаток 3).
У поданні зазначається інформація про автора, досвід якого узагальнений: прізвище, ім'я, по батькові, посада, місце роботи, кваліфікаційна категорія та педагогічне звання (якщо є), коротка вказівка на те, коли і ким вивчені та схвалені матеріали досвіду, засвідчена підписом службової особи та печаткою установи.
Г. Анотація на досвід, у якій зазначено:
• тему досвіду; об'єкт досвіду; адресу досвіду (назва на¬вчального закладу); роки вивчення та рік узагальнення досвіду;
• актуальність проблеми досвіду: аргументація необхідності його вивчення та поширення відповідно до загальноосвітніх та регіональних завдань, загальної зна-чимості, спрямованості на подолання суперечностей та недоліків масової педагогічної практики;
• вивчення виду досвіду за характером новизни — но¬ваторський, реалізаторський тощо, визначення властивих лише автору досвіду підходів щодо організації своїх про¬відних ідей, застосування форм і методів педагогічної чи управлінської діяльності, що дають гарний результат;
• провідну педагогічну ідею досвіду—виділення голов¬ного, найбільш суттєвого в досвіді, виходячи з прогнозова¬ного результату його впровадження, а саме: які позитивні зміни в удосконаленні навчально-виховного (управлінського) процесу очікуються;
• сутність (технологія) досвіду: яким чином (за допо¬могою яких форм, методів, прийомів, способів діяльності) автор досягає реалізації провідної ідеї досвіду, особливості педагогічної системи носія досвіду, педагогічні закономірно¬сті, на які спирається досліджуваний досвід;
• результативність досвіду: визначається на основі показників особистісного розвитку учнів: сформованості в них громадянських, полікультурних, мовних та інших компетенцій, навчальних досягнень та наявності навичок пошукової діяльності.
Ґ. Анкета автора досвіду заповнюється особою, яка вивчала цей досвід (форма подана в додатку 4).
Д. Характеристика автора досвіду:
• Анкетні дані (прізвище, ім'я, по батькові, посада, кваліфікаційна категорія та педагогічне звання, вчений ступінь (якщо він є), рік народження, освіта вказуються на аркуші вгорі, у правій частині сторінки, у стовпчик.
• Текст (висвітлюється ставлення до роботи, підвищен¬ня професійного та наукового рівня).
• Висновки (зазначається призначення характерис¬тики).
• Підпис відповідальної службової особи, печатка організації, що видала характеристику.
Е. Опис змісту досвіду (не менше 10 сторінок тексту).
Основне призначення опису чи описуваного узагальнен¬ня —створення реальної картини досвіду, показ конкретних зразків педагогічних напрацювань і здобутків.
Опис змісту досвіду здійснює особа, яка його вивчала, тому зміст тексту викладається від третьої особи. Матеріал слід викласти глибоко, логічно, конкретно, грамотно, розкриваючи діяльність у навчально-виховному процесі не лише педагога, а й учнів.
Складові опису досвіду:
• Актуальність досвіду (обґрунтування необхідності вивчення досвіду з точки зору завдань, поставлених держа¬вою перед школою (відповідність соціальному замовленню).
• Теоретична база досвіду (теоретичні ідеї та положен¬ня, які є обґрунтуванням його практичної значимості).
• Новизна, провідна ідея досвіду (виділення головного, найбільш суттєвого в досвіді, чим він відрізняється від інших).
• Система педагогічних ідей, технологія діяльності вчи¬теля, так звана модель досвіду (його зміст, форми, методи, прийоми, засоби, види діяльності, які використовує вчитель для розв'язання поставлених завдань). У цьому розділі слід відобразити послідовність дій учителя та учнів, вибір форм роботи, поступовість у використанні основних прийомів, методів діяльності, які забезпечують високі результати, а також труднощі, які спіткали у процесі пошуку розв'язання існуючої проблеми, і можливість їх подолання. Необхідно навести характеристику умов, у яких формувався досвід, приклади особливо яскравих подій.
• Наслідки, результативність досвіду (певні кількісні або якісні показники, що підтверджують його цінність, кори¬сність, значимість). Потрібно вказати також і перспективи його розвитку в роботі вчителя та напрямки практичного застосування цього досвіду
Є.Висновки розміщують після викладу суті досвіду, починаючи з нової сторінки, де подається оцінка одер¬жаних результатів роботи над зазначеною проблемою за певний період (реальний приріст знань, умінь, навичок, розвиток особистості учнів; сформованість певних ком¬петенцій; поліпшення показників роботи з обдарованими дітьми; ефективності науково-методичної роботи в школі, районі (місті), області; можливе застосування результатів роботи).
Ж. Рекомендації розміщують після висновків, починаючи з нової сторінки. У рекомендаціях визначають, яку подальшу роботу вважають необхідною для більш глибокого вивчення проблеми, приділяючи основну увагу пропозиціям щодо ефективного використання результатів досвіду. Рекомендації повинні мати конкретний характер і бути повністю підтверд¬жені даною роботою.
За необхідності рекомендації можуть спиратися на додаткові розрахунки, які наводяться у додатку. Текст рекомендацій може поділятися на пункти.
3. Бібліографічний список використаних джерел, які наводяться в алфавітному порядку.
И. Вимоги до додатків.
Додатки розміщуються після бібліографії. Кожен новий додаток починається з нової сторінки.
У додатках уміщують матеріал, який:
• є необхідним для повноти висвітлення досвіду (вклю¬чення його до основної частини може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу);
• не може бути послідовно розміщений в основній частині опису через великий обсяг або способи відтворення;
• може бути вилучений для широкого кола читачів (є необхідним для фахівців у певній галузі).
До додатків можуть входити такі матеріали:
• Ті, які через специфіку викладу або форму подачі не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотог¬рафій, ілюстрації або таблиці, дидактичний матеріал; описи методик; творчі роботи учнів; проміжні математичні докази, формули, розрахунки; протоколи випробувань; висновки експертиз; авторські програми; інструкції, а також таблиці, діаграми, що ілюструють результативність досвіду). Доціль-ним є включення системи розробок уроків з визначеної теми і позакласних заходів.
• Відеофільм (DVD-диск), який містить записи уроків, виховного заходу, екскурсій, ділових ігор або їх фрагментів та відповідає певним критеріям (ідейний зміст та логічна завер¬шеність, системність, новизна, актуальність, композиційна цінність, оригінальність, художня довершеність, дотримання правил ділового українського мовлення). Доповнюється анотацією (форма подана в додатку 5).
• Презентація досвіду.
Узагальнені та оформлені матеріали необхідно винести на розгляд (з метою схвалення) методичної (педагогічної) ради (залежно від його рівня). Якщо досвід схвалено — він заноситься (на відповідному рівні) до картотеки передового педагогічного досвіду (додаток 6).
Поширення передового педагогічного досвіду
Поширення досвіду — це організаційні дії, спрямовані на популяризацію передової педагогічної ідеї.
Поширення ППД здійснюється різними способами, зокрема:
• на засіданнях методичних об'єднань, семінарах, нарадах, засіданнях педагогічної ради, науково-практич¬них конференціях, педагогічних читаннях (заслуховуються повідомлення про результати впровадження досвіду того чи іншого вчителя, вихователя);
• шляхом безпосереднього ознайомлення з пере¬довим досвідом, що пропагується, — через відвідування навчальних занять під час проведення проблемних, творчих груп, майстер-класів, педагогічних читань тощо;
• шляхом створення шкіл передового досвіду, якими керують носії передового досвіду;
• через друковану (рукописну) пропаганду — випуск методичних бюлетенів, буклетів, альбомів, плакатів, інфор¬маційно-методичних листів; за допомогою «естафет» пере¬дового педагогічного досвіду, публікації статей відповідного змісту в газетах, журналах тощо;
• через наочну пропаганду передового педагогічного досвіду — методом експонування матеріалів цього досвіду на шкільній, районній, обласній педагогічних виставках;
• через пропаганду, за допомогою технічних засобів навчання — створення діафільмів, серії діапозитивів, ор¬ганізації радіо-, телепередач тощо.
Формами поширення передового педагогічного досвіду є:
• школа передового педагогічного досвіду — одна з форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників, поширення і впровадження кращого педагогічного досвіду, джерело формування педагогічної майстерності;
• творча група — організований на громадських заса¬дах невеликий колектив працівників, які поглиблено вивча¬ють запропоновану (обрану) педагогічну (наукову) проблему, технологію тощо, що забезпечує її творче застосування;
• методичні об'єднання (шкільні, міжшкільні, ра¬йонні) — форма методичної роботи, однією з функцій якої є обмін досвідом роботи між учителями, впровадження в практику діяльності їх кращих здобутків;
• науково-практичні конференції—одна з форм те¬оретичної та практичної підготовки педагогічних працівників;
• психолого-педагогічний семінар — форма мето¬дичної роботи, що об'єднує всіх учителів певного фаху з метою опрацювання найбільш важливих питань організації навчально-виховного пронесу, вивчення та впровадження в практику діяльності досягнень психолого-педагогічної науки, передового педагогічного досвіду;
• майстер-клас — інноваційна форма методичної ро¬боти, що сприяє ознайомленню з педагогічними інноваціями, вивченню та впровадженню в практичну діяльність резуль¬тативних, творчих напрацювань, ефективних елементів передового педагогічного досвіду вчителів міста (району), школи;
• педагогічні читання — одна з форм методичної ро¬боти, яка виконує, окрім інших функцій, функцію поширення ППД;
• відкритий урок — загальноприйнятий методичний захід, під час проведення якого відбувається демонстрація кращого досвіду, пропагуються нові педагогічні ідеї та над¬бання, обговорюються актуальні питання методики;
• панорама педагогічних досягнень — сукупність творчих заходів, за допомогою яких педагоги пропагують свій досвід роботи;
• педагогічна виставка — демонстрація досягнень педагогічного колективу, пропагування нових зразків навчально-методичної діяльності окремого вчителя, поши¬рення ППД;
• презентація — публічне представлення чогось нового, що було створено чи досягнуто вчителем;
• творчий звіт — форма методичної роботи, спрямо¬вана на пошук, підтримку та пропаганду ППД;
• творчий портрет — форма методичної роботи, спрямована на формування творчої особистості, розвиток ініціативи вчителя, поширення ППД, підвищення авторитету й творчої активності вчителя;
• педагогічна «скринька» — різновид «аукціону» педагогічних ідей, в основу якого може бути закладено проблему виявлення, пропаганди та впровадження ППД;
• методична естафета — форма методичної роботи, яка складається з кількох етапів та сприяє впровадженню ППД: І етап — «Стоп-кадр» (фрагмент уроку), на якому вчитель демонструє нестандартні прийоми, методи, засоби навчання; II етап — «Калейдоскоп нестандартних уроків», у ході якого аналізуються творчі знахідки педагогів; IIІ етап — «Трибуна вільних думок», де вчителі захищають моделі уроків і беруть участь у диспуті з теми «Джерела педагогічної творчості»;
• методична панорама — колективна (групова) форма роботи, що передбачає ознайомлення з досвідом педагогіч¬ної діяльності групи вчителів, який має спільне тематичне спрямування;
• методичний фестиваль — багатопланова (як пра¬вило, разова) форма роботи з великою аудиторією педагогів (методистів), що передбачає пропаганду ППД та має на меті обмін досвідом роботи з упровадження в практику роботи нових педагогічних знахідок;
• міжшкільні науково-методичні обміни досвідом — форма колективної методичної роботи, спрямована на пропаганду ППД, впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес;
• обмін досвідом — форма роботи, що має на меті популяризацію ППД, створення психолого-педагогічних сти¬мулів для розвитку творчої діяльності вчителів, збагачення систем педагогічної діяльності нестандартними підходами щодо оптимізації навчально-виховного процесу;
• наставництво — форма передачі та впровадження ППД, обміну досвідом, надання методичної допомоги тощо;
• пізнавальні, професійні екскурсії — організаційні форми, які проводяться з метою вивчення й поширення ППД;
• бенефіс педагога — форма методичної роботи, яка реалізується за окремим сценарієм, як пропаганда ППД учителя;
• портфоліо—«продукт» інформаційно-комунікаційних технологій, що документально засвідчує майстерність учи¬теля, сприяє оцінюванню рівня його професіоналізму та ін.
Етапи впровадження педагогічних ідей
Плануючи діяльність і поширення педагогічних ідей, слід пам'ятати, що вводити нове слід поступово й обережно, і тільки переконавшись у його корисності, всебічно пере¬віривши, думати про наступні кроки.
У педагогічній літературі зустрічаються такі поняття: пропаганда, впровадження, поширення. Зважаючи на публікації, можна зробити висновок, що в науці ще не існує чітких визначень цих термінів. Деякі учені-педагоги (М. Скаткін, М. Кухарєв, 3. Михайлова, В. Чепелєв, М. Ярмаченко та ін.) під терміном «поширення» розуміють пропаганду передового досвіду, а термін «впровадження» розглядають як удосконалення роботи вчителів на основі оволодіння ними на практиці досвідом інших передових педагогів.
Систематична, цілеспрямована робота з упровадження нового в педагогічну практику може бути орієнтовно пред¬ставлена наступними етапами.
Перший етап. Попередня підготовка та планування. Починається з відбору ідей та їх оцінювання на основі порівняльної експертизи за низкою параметрів:
• актуальність нововведення, що визначається сту¬пенем його відповідності потребам навчального закладу, соціальному замовленню, регіональній політиці у розвитку освіти, можливістю розв'язання виявлених проблем, відпо¬відністю досягненням педагогічної науки і практики;
• результативність (оцінювання на основі або існуючого досвіду, або прогнозування);
• творча новизна (інноваційний потенціал);
• методична розробленість ідеї (якщо існує);
• рівень потреб та інтересу до інновації різних груп учителів;
• умови (організаційні, кадрові, фінансові, матеріально-технічні тощо), необхідні для освоєння ідеї.
Другий етап. Теоретична і методична підготовка педа¬гогічних кадрів до нововведень.
Цей етап обумовлений необхідністю забезпечення як теоретичної, так і психологічної готовності педагогічних працівників до сприйняття нових ідей, роз'яснення їм основ¬них положень наукових рекомендацій з даної проблеми та формування психологічної установки на їх використання.
Серед заходів з підвищення кваліфікації педагогів у зв'язку з поширюваною ідеєю можуть бути: методичний або постійно діючий семінар, науково-практична конференція, діяльність творчих об'єднань, видання методичних реко¬мендацій тощо.
Третій етап. Методичне керівництво діяльністю педаго¬гічних працівників з освоєння та практичною застосування нових ідей (створення нового досвіду).
Сутність цього етапу полягає в організації діяльності педагогів з оволодіння практичними вміннями й творчої трансформації нових ідей у власну методичну систему, ство-рення оригінальної педагогічної технології. Тому зазвичай діяльність методиста полягає у конструюванні нового або переведенні існуючого досліду на більш високий рівень — рівень передового досвіду.
Зрозуміло, що передовий досвід розвивається успішно в тому разі, коли здійснюється глибоко продумана організа¬ційна робота у цьому напрямі.
Особливо дієву роль у впровадженні ППД відіграють школи передового педагогічного досвіду (додаток 7), творчі групи (додаток 8), які створюються на базі автора узагаль¬неного досвіду.
За К. Ушинським, у процесі впровадження «передаєть¬ся не сам досвід, а думка (ідея), виведена з нього, яка «проростає» в особистій практиці лише після творчого осмислення...»
Тезаурус
Передовий педагогічний досвід — оптимальна діяль¬ність, що є результатом творчого пошуку, який несе в собі елементи новизни, спрямована на розв'язання актуальних завдань навчання й виховання, забезпечує стійку ефектив¬ність освітнього процесу як у межах існуючих форм, методів і прийомів роботи, так і на основі їх удосконалення.
Творчість — діяльність людини, що породжує щось нове, вирізняється неповторністю, оригінальністю та су¬спільно-історичною унікальністю.
Творча особистість — людина, яка володіє високим рівнем знань, потягом до нового, оригінального та вміє «відкинути» звичайне, шаблонне.
Узагальнення — відображення основних результатів, перехід на вищий щабель абстракції шляхом виявлення загальних ознак (властивостей, відношень, тенденцій розвитку) предметів галузі.
Впровадження досвіду — спеціально організована система трансформації результатів фундаментальних прикладних досліджень та досягнень практиків.
Засвоєння досвіду — вивчення його змісту, виділення головного й оволодіння практичними уміннями використан¬ня нового на рівні творчої трансформації передових ідей у власну методичну систему.
Використання досвіду—творчий добровільний процес втілення Ідей чужого досвіду у власну практичну діяльність.
Поширення досвіду — організаційні дії, спрямовані на популяризацію передової ідеї.
Додатки
Додаток І
Етапи вивчення, узагальнення, поширення передового педагогічного досвіду
Рік № Зміст роботи Термін вико-нання Відпо-відальний Відмітки про виконання
1. Підготовчий етап, вивчення досвіду
1.1 Вибір об'єкта вивчення ППД Вересень
1.2 Формулювання теми і мети досвіду Вересень — жовтень
1.3 Ознайомлення вчителя з досвідом роботи інших педагогічних працівників над даною темою Жовтень
1.4 Складання бібліографії з теми досвіду Жовтень — ли¬стопад
1.5 Опрацювання методичної та науково-педагогічної літератури (наводиться список) Листопад — січень
1.6 Збирання конкретних даних про носія досвіду (система управлінської чи педагогічної діяльності, її результативність, зокрема щодо навчальних досягнень учнів) Вересень — грудень
1.7 Збирання емпіричного матеріалу Грудень — лютий
1.8 Відвідування уроків Лютий — бере¬зень
1.9 Консультації, корекція діяльності Січень — травень
1.10 Контрольні зрізи знань учнів Грудень — тра¬вень
2. Основний етап вивчення досвіду
2.1 Вивчення творчої лабораторії вчителя: його власної бібліотеки, тематичних папок, конспектів тощо Вересень — грудень
2.2 Вивчення системи роботи загалом: іі ознайомлення з планами роботи вчителя, класними журналами, зошитами учнів для лабораторних та практичних робіт, матеріалами, з якими виступав учитель на засіданнях методичних об'єднань, педагогічних читаннях, науково-пра¬ктичних конференціях, з учнівськими рефератами; проведення анкетування учнів, їхніх батьків, співбесід з ними
2.3 Відвідування уроків та інших форм навчально-виховного процесу Листопад — квітень
2.4 Консультації та коригування досвіду Вересень — квітень
2.5 Завдання вчителю з підготовки додаткових матеріалів, що супроводжують опис досвіду Травень
2.6 Проведення контрольних зрізів знань учнів (вказати класи) Січень — травень
2.7 Фонозаписи 2—3 уроків та кількох фрагментів уроків учителя Листопад — березень
2.8 Відвідування 2—3 гурткових, факультативних занять учителя Грудень — тра¬вень
2.9 Підготовка характеристики вчителя директором школи Березень
3. Підсумковий етап вивчення
3.1 Творчий звіт учителя Листопад — грудень
3.2 Контрольні зрізи знань учнів Грудень
3.3 Збирання матеріалів, підготовлених учителем за дорученням методиста Грудень
4. Етап оформлення та узагальнення досвіду
4.1 Аналіз зібраного матеріалу Січень
4.2 Опис узагальненого досвіду Січень — березень
4.3 Оформлення матеріалів для схвалення Березень
4.4 Рецензування матеріалів досвіду Березень — квітень
4.5 Подання на розгляд ученої ради (ради методичного кабінету) узагальнених та оформлених матеріалів (відповідно до вимог) Березень — травень
4.6 Обговорення узагальнених матеріалів на засіданні вченої ради (ради методичного кабінету), схвалення Травень — чер¬вень
5. Поширення досвіду
5.1 Виступи на семінарах, науково-практичних конференціях Протягом року
5.2 Висвітлення досвіду в засобах масової інформації Вересень
5.3 Оформлення виставки Грудень
5.4 Проведення на базі досвіду семінару, педагогічної практики та ін. Листопад — січень
Додаток2
Орієнтовний план роботи з вивчення, узагальнення, схвалення, поширення передового досвіду вчителя _______загальноосвітньої школи 1—111 ступенів із проблеми «Розвиток пізнавальних здібностей учнів у процесі навчання і виховання»
№ Зміст роботи Термін виконання Відповідальний Відмітки про виконання
1 Обговорити на засіданні методичної ради школи досвід роботи вчителя з розвитку пізнавальних здібностей учнів у процесі навчання й виховання, розробити відповідні рекомендації 27.10 Готує заступник дирек¬тора, виступ — член ради
2 Видати наказ по школі щодо вивчення, узагальнення, схвалення, поширення в практику роботи педагогічного колективу досвіду роботи вчителя над темою «Розвиток пізнавальних здібностей учнів у процесі навчання й виховання» До 01.11 Директор школи
3 Створити творчу групу з вивчення досвіду роботи вчителя, скласти план роботи групи До 05.11 Заступник директора школи
4 Скласти списки рекомендованої літератури з питань досвіду роботи вчителя, укомплектувати в методичному кабінеті добірку літератури із цього питання До 10.11 Заступник директора школи
5 Скласти й вести картотеку журнальних і газетних статей з теми досвіду роботи вчителя До 25.11 Заступник директора школи, бібліотекар школи
6 Розробити пам'ятки-рекомендації з вивчення досвіду роботи вчителя До 01.12 Заступник директора школи, члени творчої групи
7 3 метою вивчення передового досвіду вчителя відвідати уроки: у 10-А класі (10—12 уроків);
у 7-А класі (8—10 уроків);
у 7-Б класі (8—10 уроків);
у 9-Б класі (8—10 уроків) Листопад — грудень;
січень — лютий;
березень — квітень;
квітень Заступник директора школи, члени творчої групи
8 У процесі відвідування уроків
а) особливу увагу звернути на: роботу з формування загальних і спеціальних умінь, навичок учнів; II уміння учнів застосовувати знання в нестандартних ситуаціях, наближених до життєвих умов; розвиток логічного мислення учнів, запровадження засад розвивального навчання; організацію самостійної роботи учнів;
б) з метою перевірки рівня сформованості пізнавальних здібностей учнів провести контрольні роботи: у 10-А класі; у 7-Б класі; в) зробити запас із 2—3 уроків та кількох фрагментів уроків учителя;
г) відвідати 3—5 додаткових занять (гурток, факультативи, спецкурс), які проводить учитель Травень — грудень;
квітень — лютий;
березень;
березень — квітень Заступник директора школи, члени творчої групи;
заступник директора школи, члени творчої групи;
заступник директора школи, члени творчої групи;
заступник директора школи, члени творчої групи
9 Проінструктувати вчителя щодо виконання наступних завдань: а) систематично (протягом року) вести щоденник власних спостережень за реалізацією основних аспектів досвіду; б) виготовити дидактичні, методичні, ілюстративні матеріа¬ли, що характеризують досвід роботи вчителя (розробка поурочних планів з певної теми навчального курсу; роздаткових, дидактичних матеріалів, текстів, копій письмових робіт, реферати учнів, плани роботи факультативу, гуртка тощо); в) самостійно описати досвід своєї роботи з теми «Роз¬виток пізнавальних здібностей учнів у процесі навчання і виховання» Протягом року; протягом року;
до 10.05 Учитель,заступник директора школи; учитель, заступник директора школи;
учитель
10 Надавати вчителю допомогу в організації спостережень і вивчення ефективності методичних прийомів, застосовуваних у процесі навчання Постійно Заступник директора
11 Проаналізувати документацію, яку веде вчитель (класні журнали, планування роботи, поурочні плани тощо) До 01.03 Заступник директора
12 На засіданні методичної ради школи підбити підсумки вивчення досвіду роботи вчителя на даному етапі роботи Травень Заступник директора
13 Випустити методичний бюлетень, присвячений досвіду роботи вчителя на даному етапі Травень Заступник директора
14 Допомогти вчителю в узагальненні досвіду своєї роботи, підготовці до друку: а) поурочних планів за темами, розділами програми 7—11 класів, запланованими для дослідження; б) зразків планування (плани класного керівника, керівника гуртка, факультативу, завідувача навчального кабінету тощо); в) зошитів для практичних робіт учнів 9-Б класу, для контр¬ольних робіт учнів 7-Б класу, зошитів для домашніх робіт учнів 10-А класу; г) зразків дидактичного, роздаткового матеріалу, учнівських рефератів; ґ) матеріалів, які розкривають досвід роботи вчителя з розвитку пізнавальних здібностей учнів у процесі навчання та виховання (доповіді, реферати, підготовлені вчителем); д) 2—3 фотокарток, що ілюструють роботу вчителя в класі Травень Заступник директора
15 Допомогти іншим учителям школи в побудові уроків, які впроваджують елементи досвіду з проблеми «Розвиток пізнавальних здібностей учнів у процесі навчання та виховання» Протягом року Заступник директора
16 Розробити тематику педагогічних читань з проблеми «Розвиток пізнавальних здібностей учнів у процесі навчання та виховання» До 01.10 Заступник директора
17 Провести педагогічні читання з проблеми «Розвиток пізна¬вальних здібностей учнів у процесі навчання та виховання» Січень Заступник директора
18 Організувати проведення циклу лекцій з питань комплексної роботи над темою досвіду Протягом року
19 У планах-графіках внутрішньошкільного контролю пере¬дбачити відвідування уроків учителями з метою вивчення передового досвіду роботи вчителя Протягом року Директор школи
20 Організувати серію відкритих уроків за участю членів творчої групи з метою демонстрації на практиці системи роботи з розвитку пізнавальних здібностей учнів у процесі навчання та виховання Вересень — ли¬стопад Члени творчої групи
21 Організувати взаємовідвідування уроків учителями з метою взаємного обміну досвідом роботи з розвитку пізнавальних здібностей учнів Протягом року Заступник директора школи, члени творчої групи
22 Узагальнити досвід роботи вчителя з розвитку пізнавальних здібностей учнів у процесі навчання та виховання. Зібрані матеріали зосередити в шкільному методичному кабінеті Грудень — січень Заступник директора школи, члени творчої групи
23 Схвалити на методичній раді досвід роботи вчителя Квітень Директор школи
24 До картотеки передового педагогічного досвіду шкільного методичного кабінету внести інформацію з досвіду роботи вчителя Березень Заступник директора
25 У планах внутрішньошкільного контролю передбачити заходи з подальшого вдосконалення, поширення передового досвіду роботи вчителя в практику роботи вчителів школи Протягом року Директор школи
26 Організувати ведення щоденників спостережень учителями, які впроваджують досвід роботи вчителя Постійно Заступник директора
27 На засіданнях шкільних методичних об'єднань заслухати звіти вчителів, які впроваджують досвід роботи, що вивчається Квітень Керівники методоб'єднань
28 29 Провести методичну нараду, присвячену розкриттю основних положень передового досвіду вчителя Організувати наставництво вчителів, які успішно оволоділи досвідом роботи, над менш досвідченими педагогами Травень Постійно Заступник директора Заступник директора
ЗО На стенді «Запозичай передовий досвід» у методкабінеті школи відкрити постійну рубрику, присвячену досвіду роботи вчителя 3 03.09 Заступник директора
31 На засіданні педагогічної ради школи заслухати підсумковий звіт про впровадження передового досвіду вчителя з розвитку пізнавальних здібностей учнів у процесі навчання та виховання Жовтень Директор школи, члени творчої групи
32 Матеріали передового педагогічного досвіду роботи вчителя передати до районного (міського) методичного кабінету з метою вивчення його на рівні району (міста) Листопад Заступник директора
Додаток З
Зразок подання
Ректорові
КЗ Сумського обласного
інституту післядипломної
педагогічної освіти
доценту Живодьору В. Ф.
Подання
Відділ освіти Глухівської міської ради просить розглянути матеріали передового педагогічного досвіду Ковальової Олени Миколаївни, учителя української мови та літератури вищої категорії, старшого вчителя Глухівської загально¬освітньої школи І—НІ ст. № 4 Глухівської міської ради з теми «Використання краєзнавчого матеріалу на уроках української мови та літератури» — на предмет вивчення, узагальнення, схвалення, поширення на обласному рівні.
Досвід О. Ковальової вивчений (2006, 2007) та узагаль¬нено (2008) Н. Лукаш, методистом з української мови та літератури методичного кабінету Глухівської міської ради. Схвалено методичною радою міського методичного кабі¬нету (протокол від 26.01.09 № 3). Поширено (2009, 2010) у практику роботи вчителів української мови та літератури загальноосвітніх закладів м. Глухова. Досвід має позитивні результати впровадження.
Начальник відділу освіти (підпис) ПІБ
(Печатка)
Додаток 4
Анкета адресата досвіду роботи
1. Прізвище, ім'я, по батькові_____________________________________________
2. Дата народження_____________________________________________________
3. Повна домашня адреса з поштовим індексом, телефон _______________________________________________________________________
4. Який навчальний заклад закінчив(ла), у якому році, спеціальність згідно з дипломом ______________________________________
5. Адреса досвіду (повна назва, адреса, телефон)_____________________________
6. Стаж роботи:
Загальний______________________________________________________________
у тому числі педагогічний_______________________________________________
7.Кваліфікаційна категорія__________________________________________________
8.Звання ______________________________________
9.Державні нагороди, відзнаки (рік нагородження)___________________________
10.Тема досвіду_______________________________________________________
Дата ______ Підпис___________________
Примітка. У верхньому правому кутку розмістити фотографію автора досвіду (розмір 4x6 см).
Додаток 5
Анотація відеоматеріалів
Прізвище, ім'я, по батькові вчителя______________________________________________
Назва навчального закладу, контактний телефон__________________________________ Тривалість відеозапису_________________________________________________________
Предмет (вказується для уроку)_________________________________________________
Клас (вказується для уроку або заходу)___________________________________________
Тема уроку, масового заходу або досвіду загалом (за умови подання мультимедійної презентації) __________________________________________
Мета уроку (масового заходу) __________________________________________
Актуальність теми __________________________________________
Новизна __________________________________________
Використання різних форм, методів, засобів діяльності____________________________
Додаток 6
Картка вчителя, чий передовий педагогічний досвід вивчається
Інформація про автора
Прізвище, ім'я, по батькові _________________________________________
Рік народження _________________________________________
Освіта _________________________________________
Фах _________________________________________
Звання,нагороди ___________________________________________
Посада _________________________________________
Педагогічний стаж_________________________________________________________
Адреса досвіду ________________________________________
Інформація про досвід
Тема_________________________________________________________________________
Мета_______________________________________________________________________
Короткий зміст (до 1 стор.)__________________________________________________
_________________________________________
Форма відбору
Всеукраїнський професійний конкурс
Регіональний професійний конкурс
Інші професійні конкурси
Всеукраїнська виставка освітніх досягнень
Міжнародна виставка освітніх досягнень
II Науково-методичне видання
Основні показники результативності ______________________________________
Хто, коли вивчав досвід ____________________________________________________
Форма узагальнення________________________________________________________
Схвалено (ким, коли)_______________________________________________________
Місце зберігання___________________________________________________________
Шляхи розповсюдження в системі післядипломної педагогічної освіти області
Інформація про використання досвіду_______________________________________
______________________________________________________________________
Додаток 7
Школа передового педагогічного досвіду
Школи передового педагогічного досвіду створюються за наявності в педагогічному колективі одного або кількох учителів — майстрів педагогічної праці, носив передового досвіду, існують для передачі цього досвіду, набуття його іншими педагогами. Школи передового педагогічного досвіду можуть бути внутрішньошкільні, тобто розраховані на роботу з групою вчителів, котрі працюють у тій самій школі, що й керівник, а можуть мати і міжшкільне значення, охоплювати вчителів, котрі працюють у різних школах.
Творчість пошуку вчителя виявляється у вдосконаленні вже відомих, а також в освоєнні нових методів і засобів педагогічної праці, не лише охоплюючи при цьому окремі аспекти педагогічної діяльності, а й поширюючись на всю науково-методичну систему роботи вчителя.
Широко використовуваними формами роботи у школах передового педагогічного досвіду є такі:
• відвідування вчителями уроків або позакласних заходів, що проводить керівник школи, з метою вивчення досвіду його роботи;
• співбесіди керівника школи з учителями — слухачами школи (головне спрямування цих бесід—роз'яснення керівни¬ком школи суті особливостей його досвіду роботи, коментування змісту та методів проведення уроків, відвідування їх слухачами); практичні заняття, в процесі яких слухачі вчаться застосовувати досвід, що вивчається;
• відвідування керівником школи занять учителів — слухачів школи з метою ознайомлення з їхнім рівнем роботи та надання їм допомоги щодо застосування набутого під час навчання в школі досвіду;
• обговорення книг і статей, зміст яких відповідає змісту досвіду, що вивчається, тощо.
Поряд із цим у школах передового педагогічного досвіду застосовують і своєрідні «домашні завдання», які самостійно виконують слухачі у період між заняттями. Завдання пере-дбачають опрацювання відповідної літератури, підготовку та проведення уроків або позашкільних заходів із застосуван¬ням заздалегідь визначених методів або прийомів роботи. Усі методи та прийоми навчальної роботи застосовуються в належному взаємозв'язку і в певній послідовності.
Школи передового педагогічного досвіду, як правило, працюють упродовж навчального року. За цей час завер¬шується цикл роботи з вивчення слухачами передового досвіду керівника. Звичайно, на першому етапі роботи школи такі заняття проводяться 1—2 рази на місяць, але згодом періодичність проведення цих занять зменшується.
Кількість слухачів у школі передового педагогічного досвіду — 5—10 осіб.
Керівником школи передового педагогічного досвіду при¬значається особа, досвід якої схвалений і рекомендований для впровадження.
Навчальний план занять цієї школи складається керів¬ником за допомогою працівників методичного кабінету, обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Методичне керівництво школами передового педаго¬гічного досвіду здійснюють методичні кабінети, обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.
Додаток 8
Організація діяльності творчої групи
Творча група — своєрідна форма залучення вчителів і керівників шкіл до творчої діяльності щодо запровадження у шкільну практику досягнень педагогічної науки та передо¬вого педагогічного досвіду.
Існують три види творчих груп:
• перші працюють над упровадженням результатів наукових досліджень з відповідної наукової проблеми, теми в практику роботи;
• другі—над вивченням і впровадженням уже відомого в регіоні (кращого педагогічного досвіду);
• треті — над накопиченням власного педагогічного досвіду, певні елементи якого склалися в даній школі.
Творча група створюється на добровільних засадах із найбільш досвідчених і теоретично підготовлених учителів, які виявили інтерес та бажання впроваджувати передовий педагогічний досвід.
Склад творчої групи — 3—7 осіб.
Керівництво творчою групою може здійснювати педагог, досвід якого вивчався.
Важливе значення в діяльності творчої групи має поширення досвіду, демонстрація його широкому загалу педагогічних кадрів. Члени творчої групи виступають із лекціями, доповідями, повідомленнями, пропагують досвід з даної проблеми у пресі.
Створення, організація та діяльність творчої групи визна¬чається в планах роботи шкіл, науково-методичних служб, де планується впровадження досягнень науки, передового педа-гогічного досвіду. Творча група має відповідний план роботи.
Творчі групи можуть формуватися на різних рівнях управ¬ління методичною роботою—від творчої групи шкільного або районного методичного об'єднання учителів до відповідного кабінету інституту післядипломної освіти. З приводу страте¬гічно важливих питань підвищення ефективності управління освітою можуть також формуватися загальношкільні творчі групи, групи районних відділів і обласних управлінь освітою.
Розроблені творчою групою рекомендації, включно з основними теоретичними положеннями, ідеями та виснов¬ками, можуть бути подані у зрозумілій педагогам формі для впровадження. Вивчаючи рекомендації, кожен працівник школи має чітко уявляти собі, що слід упроваджувати, які мають бути практичні висновки, чим вони відрізняються від наявних рекомендацій, які масштаби впровадження нових рекомендацій, який для цього потрібен інструментарій, які можливі наслідки застосування рекомендацій на практиці.
З огляду на зазначене вище, рекомендації, розроблені творчою групою, орієнтовно можуть розкривати:
• актуальність роботи, концепції, ідеї для підвищення ефективності навчально-виховного процесу;
• основні положення, ідеї, висновки, рекомендації, прийоми, методи роботи, результати сучасних наукових до¬сліджень, необхідність їх упровадження у шкільну практику;
• зміни у функціях усіх категорій педагогічних кадрів (працівників органів управління, методистів, керівників шкіл, учителів), які беруть участь в оновленні галузі діяльності;
• умови, за яких можуть бути реалізовані рекомендації творчої групи.
Результативність роботи творчої групи визначається на основі результатів упровадження передового педагогічного досвіду в масову педагогічну практику.
Методичні рекомендації підготували:
Ірина УДОВИЧЕНКО,кандидат педагогічних наук, проректор з навчально-методичної роботи Сумського ОІППО;
Ірина ЗАХАРОВА,кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педа¬гогіки та інноваційних технологій, декан факультету підвищення кваліфікації Сумського ОІППО; Галина СУДАРЄВА,старший викладач кафедри педагогіки та інновацій¬них технологій Сумського ОІППО;
Ганна ТЕПЕВНА,методист обласного кабінету передового педагогіч¬ного досвіду Сумського ОІППО;
Людмила КОРЕНЬ,завідувач обласного кабінету передового педагогічно¬го досвіду Сумського ОІППО.
div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
