ОПИС ДОСВІДУ НА ПЕДВИСТАВКУ

Досвід роботи

вчителя географії

Гриценко О.В.

ЗМІСТ Сторінка

ВСТУП ………………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ -

НЕОБХІДНІСТЬ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ ……………………………………………… ……4

1.1. Основна мета екологізації географічної науки – навчити школяра

поводитися у природному середовищі……………………………………………………...4

1.2.Зміст шкільної географії - система екологічних фактів, уявлень і понять ………….4

1.3. Освітньо – виховна ефективність краєзнавчого підходу……………………………...5

1.4. Науково – теоретична база досвіду……………………………………………………..6
РОЗДІЛ 2. ЕКОЛОГІЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО ЯК ПРОВІДНИЙ ПРИНЦИП У ФОРМУВАННІИ КЛЮЧОВИХ І ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ……………………………………………………………………….7

2.1. Актуальність принципу краєзнавства і практична значимість досвіду………………………………………………………………………………………....7

2.2. Провідна ідея представленої роботи - формування ключових

і предметних компетентностей через принцип екологічного краєзнавства…………….7

2.3. Результативність впровадження досвіду……………………………………………...11

2.4. Репрезентація педагогічного досвіду………………………………………………....14

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………………..15

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………………….....16

ДОДАТКИ

ВСТУП

Концепція загальної середньої освіти зазначає: «Освіта ХХІ століття – це освіта для людини. ЇЇ стрижень – розвивальна, культуротвірна домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання та вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни».

Дієвою формою зв’язку шкільної географії з життям та одним із потужних засобів залучення учнів до активної суспільно – корисної діяльності є краєзнавчий принцип навчання [14]. Під ним розуміють установлення в процесі навчання асоціативних зав’язків між відомими учням фактами з навколишньої дійсності та виучуваним програмним матеріалом з метою підвищення якості засвоєння знань [16]. Краєзнавство робить викладання географії зрозумілим, переорієнтовуючи його з теоретичної сфери на реальне життя, поглиблює уміння працювати з різними джерелами знань.

Екологічне краєзнавство – це розвиток екологічного мислення на основі детального вивчення рідного краю, критичного підходу до усієї діяльності з погляду відповідальності за навколишнє середовище, формування свідомого і дбайливого відношення до Природи.

Як принцип навчання екологічне краєзнавство давно вже привернув увагу багатьох вчителів. Ушинський рекомендував починати викладання географії з розвитку в дитини «інстинкту місцевості», навичок спостерігати явища навколишньої природи, намагатися аналізувати проблеми і шукати шляхи їх вирішення.

У Концепції національно – патріотичного виховання дітей та молоді наголошується , що «патріотичному вихованню сприяє весь процес навчання географії, адже цей предмет має виключно широкі можливості для організації патріотичного виховання».

Одним із провідних шляхів реалізації завдань патріотичного виховання в процесі навчання географії має стати «максимальне використання виховного потенціалу шкільного краєзнавства. Реалізація цього завдання може відбуватися шляхом практичного вивчення особливостей природи, господарства й населення рідного краю в процесі організації активних форм навчальної діяльності учнів (практичних робіт на місцевості, екскурсій, експедицій, дослідницьких проектів та ін.); конкретизації теоретичних географічних знань прикладами своєї місцевості; орієнтації учнів на дослідну, суспільно корисну діяльність у рідному краї за умов її інтеграції з наукою і місцевим виробництвом.»

Серед головних завдань шкільного краєзнавства – організація творчої діяльності учнів. Її стимулюють самі методи і прийоми збору краєзнавчого матеріалу. Вони сприяють розвитку спостережливості і формують навички пошуково – дослідницького характеру [9].

РОЗДІЛ 1. ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ - НАЙВАЖЛИВІША НЕОБХІДНІСТЬ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ

Основна мета екологізації географічної науки – навчити школяра

поводитися у природному середовищі

Ми живемо в епоху гострого конфлікту між людським суспільством і природою. Запобігання екологічній кризі, формування екологічного мислення, свідомості і культури – основне завдання сьогодення.

Разом з іншими природничими, суспільними, технічними науками намагається вирішити цю складну проблему і географія. Саме курс географії повинен:

– закладати основи наукових знань про складні зв’язки і взаємодію між природою, суспільством і господарством, про принципи раціонального користування і охорони природи;

– формувати почуття відповідальності за свої вчинки перед сучасниками та майбутніми поколіннями людей (Від того, що ми робимо і чого не робимо сьогодні, залежить, чи буде в наступного покоління майбутнє. Основою нашої поведінки повинно стати правило жити відповідно до законів природи);

– інформувати школярів про екологічну ситуацію в регіоні, державі, світі;

– ознайомлювати з можливими шляхами вирішення різних екологічних проблем.

У сучасних умовах важливо, що зв'язок із найбільшим природним та природно – техногенним оточенням надає навчанню практичної спрямованості: в учнів формуються навички поведінки в природі, виникає інтерес до найбільш важливих господарських та екологічних проблем району і міста [14].

Знання про геоекологічну ситуацію в районі проживання і в країні, шляхи поліпшення стану довкілля і уміння проводити дослідження природних та господарських об'єктів, виявляти і характеризувати особливості стану навколишньої природи, обгрунтовувати шляхи його поліпшення створюють умови для свідомих і відповідальних дій учнів з пропагування екологічних знань, проведення елементарних досліджень для виявлення стану навколишнього середовища [17].

Учні позитивно оцінюють стимулюючий вплив на закріплення інтересу до краєзнавчих знань. Він ніби «підганяє» учнів до систематичного оволодіння знаннями, вимагає поглибленої праці [5].

Зміст шкільної географії - система екологічних фактів, уявлень і

понять

Мета кожного уроку географії – викликати в учнів бажання задуматися над власною поведінкою в навколишньому середовищі: в школі і вдома, в місті і за містом. Через кожен урок природознавства і географії я намагаюсь донести до учнів ідею саме людського фактору в створенні геоекологічної ситуації в районі і місті

Пояснювати ситуацію, що склалася в екологічному плані тільки неефективною роботою очисних споруд промислових підприємств вже недостатньо. У числі екологічних проблем діяльність заводів займає не перше місце. Вражає засміченість житлових територій, вулиць району, узбережжя Дніпра. Усі можливі комплексні заходи, які включають створення умов для сповільнення і припинення екологічної кризи, залежать, передусім, від самих жителів району. На кожному уроці я створюю такі ситуації, щоб частіше виникали і не припинялися запитання.

А що ми можемо? Ми ж ще малі? Хто ж нас послухає?
А як ми можемо це зробити? Давайте це робити разом?
А чого не треба робити? До чого це може привести?

І це не проста цікавість, це – шлях до дій, спочатку на рівні школи і сім'ї, потім на рівні громади, на рівні природно – антропогенних комплексів.

Такі загальногеографічні поняття фізичної географії, як: “кругообіг речовин і енергії”, “географічна оболонка”, “природний комплекс”, “біосфера”, “ландшафт” та інші є опорними для природоохоронних знань.

Значна кількість понять фізико-географічних курсів, а саме: “природне середовище”, “охорона та відтворення природи”, “заповідники”, “природоохоронні території та об’єкти”, “охорона вод”, “охорона надр Землі”, “охорона ґрунтів”, “охорона атмосфери”, “охорона рослинного і тваринного світу” безпосередньо відносяться до теорії і практики екології.

Практична спрямованість навчання разом з краєзнавчим принципом відображає конструктивність науково – географічного знання, яке охоплює оцінку природно – ресурсного потенціалу території і обгрунтування шляхів її господарського освоєння, обгрунтування ступеню гостроти екологічної ситуації, дослідження систем розселення і природоохоронних територій, екологічно безпечних змін і засобів збереження навколишнього природногосередовища, географічних аспектів формування і розвитку екомережі [14].

Надзвичайно важливо на уроках географії формувати уявлення про цілісність природи, про необхідність комплексного підходу до використання її ресурсів, про взаємовпливи компонентів природно-територіального комплексу.

Освітньо – виховна ефективність краєзнавчого підходу

Доцільність вивчення тих чи інших екологічних понять у шкільній географії враховує такі методичні принципи:

– актуальність, доцільність вивчення понять, що зумовлюється вимогами життя і розвитком географічної науки;

– доступність цих понять для учнів та їхній зв’язок з основним програмним матеріалом.

Визначивши, що треба робити, ми можемо відповісти – яким чином найкраще це здійснити на даному етапі розвитку краєзнавства.

Спостереження школярами спочатку найпростіших, а потім більш складних природних явищ - необхідні кроки на шляху формування наукового світогляду.

Можливості екологізації знань на уроках географії наявні при вивченні всіх без винятку тем. Міждисциплінарний характер географії сприяє тому, що саме її наукові методи часто стають основою еколого-географічних досліджень.

Використання екологічного краєзнавства як принципу навчання допомагає всебічно розвивати світогляд учнів, прищепити їм навички дивитися на світ очима дослідника, розуміти суть явищ. Це дає можливість будувати роботу на уроці за дидактичними правилами — від простого до складного, від відомого до невідомого, від близького до далекого, від конкретного до абстрактного.
          Факторами встановлення асоціативних зв'язків у здійсненні краєзнавчого підходу в одних випадках виступають безпосередньо - краєзнавчі відомості, а в інших - краєзнавчі знання учнів, їх життєвий і пізнавальний досвід. Основне призначення краєзнавчого підходу - підвищення пізнавальної активності учнів, озброєння їх глибокими і міцними знаннями, вміннями та навичками.
        Методологічною основою дидактики, а, отже, і краєзнавчого підходу як одного з дидактичних принципів є теорія пізнання. Ця теорія вчить, що через явища і видимість речей даних нам безпосередньо у відчуттях, наше життя пізнає сутність речей, їх суттєві відносини. На основі живого спостереження об'єктів і явищ здійснюється сприйняття, розкриваються закономірності, проводяться узагальнення, робляться висновки і в підсумку формуються знання, необхідні для використання їх у практичній діяльності на основі живого спостереження і сприйняття у дітей створюються первинні уявлення і поняття. Чим конкретніше та образніше представляють учні предмет вивчення, тим активніше протікає процес осмислення й узагальнення знань, отриманих на уроці [16].
       Краєзнавчі спостереження дозволяють не тільки познайомити учнів з різноманітними явищами і процесами, що відбуваються в природі, а й показати взаємний зв'язок людської діяльності та природних явищ, підвести до розуміння природи як єдиного, де все пов'язано і взаємообумовлене.
        Краєзнавчий матеріал, що використовується в залежності від дидактичних цілей і виховних завдань уроку, виступає як джерело теоретичних знань та підтвердження їх істинності, як засіб пізнання і як об'єкт розв’язання навчально-пізнавальних завдань у процесі навчання.

Освітньо - виховна ефективність краєзнавчого підходу залежить від поєднання різних методів і прийомів його здійснення (Додаток А)

Науково – теоретична база досвіду

У розвитку географічного краєзнавства значну роль відіграв посібник К.Ф. Строєва «Краеведение» [15]. У ньому висвітлено зміст, історію і методи шкільного краєзнавства. Особливо чітко доведено значення краєзнавчого принципу згідно з дидактичними правилами: «від відомого до невідомого, від близького до далекого». Навчальне краєзнавство, за Строєвим, має два завдання: одне з них – всебічне вивчення своєї місцевості і накопичення краєзнавчого матеріалу, інше – використання цього матеріалу у викладанні [6].

Історичний аналіз свідчить, що теоретико – методологічні засади екологічної освіти складалися під впливом гуманістичних ідей передових мислителів різних епох, у тому числі наших вітчизняних учених та педагогів К. Д. Ушинського, В. І. Вернадського, В .О. Сухомлинського та ін.

Інтерес до педагогічного аспекту взаємодії суспільства і природи постійно зростає. Провідне місце у цьому належить роботам О. М. Захлєбного, І. Д. Звєрєва, І. Т. Суравегіної, в яких розкрито концептуальні положення екологічної освіти і виховання, а також методика їх здійснення у викладанні предметів біологічного циклу.

Значний внесок у вирішення проблем екологічної освіти в загальноосвітній школі зробили Г.П.Волошина, Л.В.Іщенко, І.М.Костицька, С.А.Карпєєва, Г.С.Марочко, Д.І.Мельник, Л.Н.Нємець, В.М.Назаренко, Р.А.Науменко, З.П.Плохій, Г.П.Пустовіт, Л.П.Салєєва, Т.І.Тарасова, В.В.Червонецький, Н.Б.Щокіна та ін.

Краєзнавчий принцип в екологічному вихованні школярів висвітлено в дисертаційних дослідженнях П.А.Бурдейного, М.Б.Дуденко.

Виходячи з аналізу краєзнавчих джерел (О.Барков, П.Іванов, М.Костриця, М.Крачило, В.Обозний, К.Строєв), еколого-краєзнавчої літератури (В.Бурдіян, М.Воїнственський, О.Даринський, І.Підоплічко), а також еколого-педагогічних праць, опублікованих останніми роками (Т. Вайда, В. Дем’яненко, Д. Мельник, Г. Пономарьова, Г. Тарасенко, Т. Тарасова, Є. Флешар), можна визначити екологічне краєзнавство як інтегровану систему фундаментальних знань про наукове обгрунтування екологічних явищ конкретної місцевості, яка об’єднує поняття “рідний край”; розгляд їх у світлі вчення про біосферу не лише на краєзнавчому, але й у державному масштабі; розробка та впровадження спеціальних заходів для регулювання і пом’якшення негативного впливу наслідків людської діяльності на довкілля.

Важливою передумовою організації шкільного екологічного краєзнавства є системний підхід до вивчення природного середовища. Забезпечення логічної цілісності роботи на уроці, особливо під час практичних робіт, сприяє розвитку вмінь, формуванню ключових і предметних компетентностей учнів, використовувати сформовані ними знання про рідний край для розкриття суті процесів і явищ у географічній оболонці, формуванню ключових і предметних компетентностей учнів.

РОЗДІЛ 2. ЕКОЛОГІЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО ЯК ПРОВІДНИЙ ПРИНЦИП У ФОРМУВАННІИ КЛЮЧОВИХ І ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

2.1. Актуальність принципу екологічного краєзнавства і практична значимість досвіду

Заводський район – індустріальний центр міста Запоріжжя і зона екологічного лиха – є яскравим прикладом і відображає майже всі проблеми, що стосуються всієї країни.З екологічною кризою тісно пов'язане і демографічна в Україні взагалі і в Заводському районі зокрема.

Краєзнавчий та екологічний напрямок роботи дають можливість виховувати в учнівської молоді основи екологічної культури та грамотності, вивчати методи оцінки стану природного середовища, а також негативного впливу порушень екологічного балансу на живу природу, активізувати природоохоронну роботу.

Актуальність акцентування уваги саме на принципі екологічного краєзнавства для учнів полягає саме в фізико – географічному і економіко – географічному положенні Заводського району м. Запоріжжя: місцевий матеріал має бути вихідним у процесі формування географічних уявлень і понять.

Використання інформації про Заводський район, історію формування території, рельєф, клімат, населення, економіку завжди підвищує інтерес до теми уроку, виховує патріотизм, створює умови для більш ефективного і усвідомленого вивчення географії.

Практична значимість досвіду полягає у його багатофункціональності: підготовлені розробки і їх окремі розділи, запропоновані і можуть бути використані більшістю педагогів Заводського району і міста Запоріжжя: вчителями початкових класів, української мови і літератури, географії і біології, історії і природознавства, хімії і фізики, економіки і екології . Зацікавленість учнів в вивченні району місця проживання не обмежується тільки спостереженням і встановленням проблемних ділянок і майданчиків. Школярі пропонують свої ідеї і алгоритми можливого вирішення проблем, знаходять гарні і цікаві місця, наводять порядок в місцях навчання, проживання і відпочинку.

Особливо цінним вважаю Методичний посібник «Наш Кічкас» . Матеріали зібрано і систематизовано під час проведення практичних і дослідницьких робіт, екскурсій і експедицій щодо вивчення різних аспектів Заводського району міста Запоріжжя вчителем географії Гриценко О.В. та учнями ЗНВК № 67 (Додаток Б)

2.2. Провідна ідея представленої роботи - формування ключових і предметних компетентностей через принцип екологічного краєзнавства

Компетентність — набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці.

У новому Державному стандарті базової то повної загальної середньої освіти компетентнісний підхід є головним підходом і направлений на спрямування освітніх галузей на розвиток сформованих і формування нових предметних (галузевих) компетентностей (Додаток В)

В основу побудови змісту й організації процесу навчання географії покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом є сформовані ключові, міжпредметні та предметні компетентності учнів.

Універсального методу навчання, який би гарантував учневі набуття географічних компетентностей, не існує у принципі. [1]

Екологічна компетентність визначається в здатності особистості до діяльності, коли набуті екологічні знання, навички, досвід і цінності актуалізуються в умінні приймати рішення і виконувати дії, усвідомлюючи їх наслідки для довкілля [3].

Формування краєзнавчої компетентності учнів відбувається на уроках географії в 6-10 класах, коли на прикладах природно – територіальних і економіко – територіальних комплексів рідного краю можна визначати закономірності розвитку природних комплексів материків Землі, господарства України та світу.

З самих перших уроків природознавства в 5 – х класах наполегливо і цілеспрямовано готую учнів до сприйняття інформації про різні аспекти стану навколишнього середовища в мікрорайоні, районі, місті, області та створюю умови для формулювання відповідей на питання про відповідальність кожного за свою поведінку в природі, в суспільстві, про наслідки господарювання, проживання, відпочинку. Формую природознавчі компетентності шляхом організації різноманітних форм навчальної діяльності (Додаток Г)

Уроки про природні явища, властивості води і повітря в 5 класі дають можливість познайомити учнів з основними правилами поведінки в природі. Творчі роботи з тем «Опале листя: користь чи шкода?», «Краплина» або «Де ми втрачаємо воду?», «Професія» дощового черв’яка», «Бактерії корисні та шкідливі», «Тварини минулого», дослідження впливу температури, світла і вологості на проростання насіння, висаджування насіння квітів біля школи і догляд за ними закріплюють місце майже кожного учня у позиціюванні себе у природі. Вивчення теми «Людина на планеті Земля» дає можливість п’ятикласникам визначити власні пріоритети у своєму перебуванні на планеті (Додаток Д)

Вивчення теми «Оболонки Землі» в 6 класі дає величезну кількість матеріалів до розвитку екологічного краєзнавства. У цьому випадку важливо не перевантажити учнів інформацією, а запропонувати не тільки негативні приклади і їх наслідки, а й позитивні підходи, резерви, алгоритми. Мій принцип – доносити до учнів ідею, що все в наших руках, головне – бажання навести лад і підтримувати його завжди і всім разом. В темі «Атмосфера» через майже всі уроки проходить ідея залежності стану повітря і здоров'я людини від її екологічної культури (Додаток Ж)

Тема «Вплив людини на природу» є підсумком формування предметних компетентностей у шестикласників через екологічне краєзнавство і підведенням результатів проектної діяльності в процесі презентації і захисту проектів з тем «Зміни складових географічної оболонки людством. Зміни природних комплексів Землі. Забруднення довкілля та його охорона» на краєзнавчому матеріалі. Обов'язково створюємо виставку стіннівок з теми «Наш край», «Наш рідний край – район Заводський»

У сьомому класі ми постійно повертаємося до отриманої інформації і намагаємось аналізувати екологічні проблеми материків і океанів, порівнюючи їх з місцевими. Наприклад, дослідження «Взаємодія Світового океану, атмосфери та суходолу, її наслідки», уроки про екологічні проблеми Африки, Австралії, Антарктиди, Північної і Південної Америки дають можливість розглянути проблеми досконально, вивчити закордонний досвід і запропонувати своє бачення вирішення проблем (Додаток З)

Дослідження «Розробка та обґрунтування маршруту, що проходить через об'єкти Північної Америки, занесені до Списку природної спадщини ЮНЕСКО» занурює повністю учнів в обстановку визначення необхідності діяльності міжнародних організацій.

Теми уроків «Види господарської діяльності в океані. Охорона природи океану. Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків» дають можливість усвідомлено підійти до поставлених проблем і вчитися їх поступово розв’язувати. Сама тема «Вплив людини на природу материків і океанів» і дослідження «Шляхи розв’язування екологічних проблем» є підсумком формування предметних компетентностей через принцип екологічного краєзнавства у семикласників.

Учні восьмих класів аналізують геоекологічну інформацію на уроках в розділі «Загальна характеристика природних умов і природних ресурсів України» (Додаток К)

Жоден урок не обходиться без привертання уваги до місцевих природних умов і природних ресурсів. Теми «Кліматичні умови і ресурси», «Внутрішні води» обов'язково пропускаються через усвідомлення основних знань , умінь і навичок на краєзнавчому матеріалі (Додаток Л). Уроки про ПТК, природоохоронні території не можуть обходитися без наголошення учнями на необхідності збереження природних ландшафтів для нащадків (Стаття «Учнівська науково – практична конференція «Природоохоронні території України». 8 клас: Географія, науково – методичний журнал, № 9 2011р.)

Вивчення розділу «Використання природних умов і природних ресурсів та їх охорона» створює умови для створення своїх пропозицій, які формуються і пропонуються під час обов’язкового захисту учнівських проектів з теми.

У дев’ятому класі теми «Населення України» і «Промисловість» необхідно розглядати з використанням вже набутих учнями знань і вмінь для формулювання висновків щодо депопуляції населення району, принципами розміщення основних підприємств району, економічними впливами на екологічну ситуацію, причинами і наслідками. А теми «Чорна і кольорова металургія», «Хімічна промисловість», «Промисловість будівельних матеріалів» проходять не тільки через підручник, а й майже через кожну сім'ю учнів школи, тому звертання за їх досвідом і досвідом батьків та членів сім'ї мотивує дітей відповідально ставитись до економічних і екологічних подій у районі і місті (Додаток М)

У десятому класі уроки з тем «Взаємодія природи і суспільства», «Глобальні проблеми людства», «Форми всесвітніх економічних відносин. Інтернаціоналізація, інтеграція, інформатизація та глобалізація як найважливіші тенденції розвитку світового господарства» стають продовженням і підсумком формування екологічного мислення учнів на рівні школи, громади, району , виховання школяра як господаря, громадянина і патріота свого краю, своєї країни (Статті «Економіка і екологія», «Учнівська науково – практична конференція «Глобальні проблеми людства», 10 клас: Географія, науково – методичний журнал, № 9 2011р.)

Таким чином ключові і предметні компетентності нерозривно формуються на кожному уроці

Просторова і хронологічна компетентності передбачають уміння учнів орієнтуватися в географічному просторі. Вивчення частини понять можна пояснити на знайомому матеріалі. Поняття «водно – ерозійні геоморфологічні процеси» ми спостерігаємо при перетині балки Маркусової, а «техногенні процеси» – при проїзді вздовж металургійних відвалів «Чорна гора».

Вміння і навички учнів орієнтуватися в історико – географічному часі – необхідність сучасної освіченої людини. При вивченні теми «Географічне пізнання Землі» ми обов’язково зупиняємося на походженні і заселенні нашої місцевості в далекі часи. IХ – I ст.. до н.е. – перші поселення на схилах балки Осокорової та Кічкасної, курганні поховання скіфів й сарматів; 971 рік - передбачається, що саме на Кичкасі останній бій прийняв великий князь київський, останній язичник та уславлений воїн Святослав Ігорович. (Користуємось дослідженнями Дмитра Яворницького «Історія Запорізьких козаків. Книга перша. Гідрографія. Топографія. Клімат. Продуктивність землі, флора, фауна.»)

Інформаційна і мовленнєва компетентності передбачають вміння учнів працювати з джерелами географічної інформації, самостійно здобувати інформацію з різних джерел та опрацьовувати її, будувати усні та письмові висловлювання щодо географічних фактів,подій, явищ. Шкільна бібліотека, добірка краєзнавчої літератури в кабінеті географії, районна дитяча бібліотека допомагають отримувати необхідну інформацію. Вміння користуватися ресурсами Інтернету дають можливість заходити на офіційні портали Запорізької облдержадміністрації,Запорізької міської влади, Заводської райадміністрації. Існують також сайти «Новий Кічкас», Сайт «Now – Zona», «Ретро – Запоріжжя». Створили свою сторінку «Мій рідний край – район Заводський», на якій знайомимо всіх з географічними і екологічними особливостями району.

Логічна та аксіологічна компетентності передбачають уміння учнів аналізувати, пояснювати, формулювати теоретичні поняття, положення, концепції, формулювати гіпотези та давати оцінки природних та суспільних явищ, пізнавати світ. Наприклад, такі питання:

як тектонічна будова території району пов’язана з назвою міста Запоріжжя, селища Підпорожнє? (Український кристалічний щит – вихід кристалічних порід на поверхню – пороги – Запоріжжя, під порогами – Підпорожнє);
чим вигідне фізико – географічне положення Заводського району з точки зору переважаючих вітрів у порівнянні з іншими районами міста, його центром?

Учні – члени шкільної МАН у своїх роботах орієнтуються на дослідження місцевих проблем і шляхів їх можливого вирішення. Актуальність і необхідність вибраних тем для дослідження прослідковуються в виборі більшістю учнів школи питань для розробки і захисту соціально значимих проектів протягом навчального року. Учнівська проектна діяльність з проблемної теми закладається в календарно – тематичне планування (Додаток Н)

Картографічна компетентність передбачає, що вивчення географії неможливе без використання різноманітних географічних карт. Кожен урок – це робота з кількома картами, глобусом, створення своїх картосхем. Уроки, позаурочні заходи завжди починаються з карти міста, району, області. Спільними зусиллями вчителя і учнів створено електронну фотогалерею «Запоріжжя. Заводський район. Карти цікаві і корисні» на спільній сторінці ВК і на Сайті вчителів географії та економіки Заводського району міста Запоріжжя.

Соціальна і комунікативна компетентності – це вміння самостійно виходити з різних ситуацій, виконувати поставлені задачі за допомогою як технічних засобів, так і природних умов.. Цікавий висновок зробили учні під час формулювання висновків до Практичної роботи № 8 «Спостереження за погодою і опрацювання зібраних матеріалів…» : «Для визначення напряму вітру не обов’язково мати флюгер, це можливо за напрямом руху диму заводських труб Феросплавного і Вогнетривного заводів, що знаходяться буквально на відстані 500 – 800 метрів від школи»

Комунікативні вміння передбачають формулювання і висловлювання власних суджень з представленням конкретних аргументів, особливо під час вивчення галузей промисловості.

Полікультурна компетентність передбачає вивчення і виховання поваги до особливостей людей різних національностей, їхніх релігій, культур, мов, соціального положення, умов проживання тощо. Запоріжжя – багатонаціональне місто. Сама історія заснування, розбудови, відновлення – дають багато інформації про неоднорідність національного складу населення Заводського району. Наприклад, при аналізі таблиці «Етнічні групи Заводського району(на момент перепису населення 2001 року)» більшість учнів змогла пояснити такий національний склад населення, використовуючи сімейні спогади, уроки з історії Запорізького краю, міста Запоріжжя.

Компетентність саморозвитку і самоосвіти передбачає вміння учнів планувати власну участь у конкурсах і олімпіадах, підготовку до них, розподіляти ефективно час, застосовувати краєзнавчий матеріал у підготовці до ДПА і ЗНО. Збір і використання інформації про промислові підприємства району і міста для більш глибокого вивчення не тільки основних факторів їх розміщення, а й розуміння основних економічних законів (економічні причини неконкурентноздатності більшості підприємств кольорової металургії, автомобілебудування, легкої промисловості).

Компетентність продуктивної творчої діяльності – це постійна потреба в творчості. Наприклад, створення пішохідних екскурсій з певної теми по району, вздовж берега Дніпра, опис проблемних ділянок і майданчиків на уроках. Питання типу «Яким би був наш район, селище, якщо б промислові підприємства побудували за планом, в районі теперішнього міста Вільнянськ?», «Чому нерухомість у Заводському районі найдешевша в місті?» не дають спокою більшості учнів і створюють умови для активного добору фактів, аналізу, пропонування шляхів вирішення проблем природи, населення і господарства району.

Систематичне застосування краєзнавчих матеріалів приносить добре впливає на результати як на уроках, так і в позаурочній діяльності.

Під час Тижня природничих наук «Світ наук про природу» обов'язково проводиться День краєзнавства, який включає і ознайомлення всіх учнів комплексу з учнівськими наробками і дослідженнями з екологічного краєзнавства.

Застосування принципу систематичності у процесі організації краєзнавчої роботи учнів забезпечує сприятливі умови для впровадження у навчально-виховний процес проблемно – пошукових методів навчання, інтерактивних видів і форм діяльності.

Завдяки своїй багатофункціональності екологічний краєзнавчий матеріал, отриманий при дослідженні на практиці, доцільно використовувати в усіх курсах географії, як при формуванні загально – географічних понять так і при вивченні географії України та географії материків і океанів.

2.3. Результативність впровадження досвіду

Розуміння багатьох явищ через краєзнавчий принцип дає можливість учням краще розуміти і засвоювати навчальну програму. У підсумку учні здобувають нові знання і формують відповідні уміння і навички: працювати з краєзнавчою і науково-популярною літературою, порівнювати, виокремлювати головне, узагальнювати, систематизувати матеріал, робити висновки; активізувати самостійність і творчість при вирішенні практичних завдань.

Багатогранне і різноманітне життя рідного краю дає невичерпний цікавий наочний матеріал для навчання і виховання дітей, дає можливість поєднувати теорію з практикою, конкретизувати найскладніші абстрактні поняття, зробити їх дохідливішими, більш життєвими [16].

Краєзнавча робота добре позначається на успішності учнів, а також на роботі самого вчителя, бо краєзнавство веде до підвищення педагогічної майстерності та ділової кваліфікації. Це перший щабель до науки, до дослідницької діяльності в галузі географії . Про результативність цієї роботи свідчать успішні виступи учнів школи на районних олімпіадах з географії, в конкурсах та оглядах.

За останні чотири роки вдалось змінити ставлення більшості учнів до вивчення географії як до дуже необхідної і актуальної, необхідної кожному і завжди. Тому результати НДУ почали змінюватись на краще. Резерви в роботі є, але динаміка покращення результатів простежується на гістограмах.

Рис. 2.3.1.Рівень навчальних досягнень учнів з географії

Рис. 2.3.2. Рівень навчальних досягнень учнів з природознавства

Таблиця 2.3.1.

Результативність досвіду за участю в учнівських олімпіадах з географії

Навчальний рік	Результат (місця) ІІ районного етапу	ПІБ учнів
2010 – 2011	ІІІ, ІІІ	Іванюк М., Тітова Г.
2011 – 2012	ІІІ, ІІІ	Іванюк М., Заікіна М.
2012 – 2013	ІІІ, ІІІ	Бараннік М., Садовнік А.
2013 – 2014	ІІІ, ІІІ	Стукан І., Оголь К.
2014 – 2015	І, ІІІ, ІІІ, ІІІ	Оголь К, Большакова А,Стукан І. – географія Кудінова К. - економіка
2015 – 2016	І,ІІ,ІІ,ІІ,ІІІ,ІІІ,ІІІ,ІІІ	Оголь К, Обруч К.,Стукан І., Кузьмічова К., Вертегел Є., Ністор І. – географія, Кудінова К., Обруч К. - економіка

Екологічне краєзнавство є основою роботи над науково – дослідницькими проектами з географії, демографії, екології, кліматології і гідрології.

Саме геоекологічні проблеми району стали актуальною мотивацією учнівських науково – дослідницьких робіт в Малій академії наук в школі, районі, області.

В основу робіт були покладені власні спостереження і картографування, аналіз і синтез отриманої інформації, опитування і анкетування місцевих жителів, створення власних алгоритмів покращення екологічного навантаження на територію проживання, моделювання ситуації в разі покращення і погіршення геоекологічних умов, можливі шляхи використання гідрологічних і кліматичних і рекреаційних ресурсів району.

Таблиця 2.3.2.

Результативність досвіду за участю в роботі МАН

Навчальний рік	Теми досліджень	ПІБ учнів	Місце
2011 – 2012	Проблемні автомобільні шляхи Запорізької області	Іванюк М., 11 - Б	ІV
2012 – 2013	Геоекологічна ситуація Заводського району м. Запоріжжя	Звягінцев Б. 9 - А	ІІІ
2013 – 2014	Вплив балки Маркусової на мікроклімат Заводського району м. Запоріжжя	Звягінцев Б., 10 - А	ІІ
2014 – 2015	Геохімічний склад зливових стоків р. Дніпра в акваторії Заводського району	Кацай З., 9 – А	ІV
	Мікроклімат північної прибережної зони р. Дніпро Заводського району м. Запоріжжя і можливості використання його потенціалу	Большакова А. 9 – Б	ІV
	Депопуляція населення Заводського району м. Запоріжжя. Причини і наслідки	Карнаух А., 9 - Б	ІV
2015 – 2016 ⃰- Захист відбувся на районному рівні	Гідроекологічні особливості та небезпека використання вод Дніпра в районі балки Середньої	Кацай З., 10 - А	ІІ
	Особливості соціальної сфери як чинники рівня і якості життя громади Заводського району.	Оголь К., 9 - А	І
	Проблеми та перспективи розвитку міського електротранспорту м. Запоріжжя	Федорова А., 9 - А	ІІ
	Географія соціально – екологічних проблем Заводського району м. Запоріжжя	Обруч К., 11 - А	ІІІ

2015 рік – Педагогічна розробка «Захист геоекологічних проектів «Майбутнє нашого міста – наше майбутнє» (Додаток П) посіла І місце в міському конкурсі «Екологічний вектор» і відзначена «Листом подяки» виконавчого комітету Запорізької міської ради за вагомий внесок у сприяння підвищення суспільного усвідомлення проблеми ефективності споживання енергії, активну педагогічну діяльність щодо формування у учнівської молоді екологічної компетентності.

2.4. Репрезентація досвіду

Досвід репрезентувався на обласному рівні на курсах підвищення кваліфікації в ЗОІППО (листопад 2014р.), на рівні навчального закладу на засіданні Творчої групи «Інноваційні технології в освітньому процесі» (серпень 2015р.), Шкільного методичного об’єднання вчителів природничих дисциплін «Еврика» (вересень 2015р.), на районному рівні на засіданні Районного методичного центру вчителів географії і економіки Заводського району м. Запоріжжя (жовтень 2015р.), педагогічній раді комплексу (лютий 2016р.)

Опис досвіду, методичні розробки уроків і позакласних заходів надруковані у фахових журналах:

«Учнівська науково – практична конференція «Природоохоронні території України» 8 клас (Науково – методичний журнал Географія № 9 2011р.)
«Економіка і екологія» 10 клас (Науково – методичний журнал Географія № 9 2011р.)
«Учнівська науково – практична конференція «Глобальні проблеми людства. Екологічні.» 10 клас (Науково – методичний журнал Географія № 9 2011р.)
«Формування природознавчих компетентностей п’ятикласників шляхом організації різноманітних форм навчальної діяльності» (Журнал «Відкритий урок: розробки, технології, досвід» № 09 – 10/ 2015)
«Екологічне краєзнавство як провідний принцип для формування ключових і предметних компетентностей учнів на уроках географії» (Журнал «Відкритий урок: розробки, технології, досвід» № 09 – 10/ 2015)

Презентація досвіду на Обласній науково – практичній конференції «Актуальні проблеми екологічної освіти та виховання» (Додаток Р) була відзначена і нагороджена грамотою Департаменту освіти і науки, молоді і спорту Запорізької міської ради (листопад 2015р.

ВИСНОВКИ

Робота над методичною проблемою щодо застосування екологічного краєзнавства як принципу у формуванні основних компетентностей учнів на уроках географії дозволила зробити такі висновки:

Важливою передумовою організації шкільного екологічного краєзнавства є системний підхід до вивчення природного середовища. Забезпечення логічної цілісності роботи на уроці, особливо під час практичних робіт, сприяє розвитку вмінь, формуванню ключових і предметних компетентностей учнів, використовувати сформовані ними знання про рідний край для розкриття суті процесів і явищ у географічній оболонці, формуванню ключових і предметних компетентностей учнів.
Застосування принципу систематичності у процесі організації краєзнавчої роботи учнів забезпечує сприятливі умови для впровадження у навчально-виховний процес проблемно – пошукових методів навчання, інтерактивних видів і форм діяльності.
Завдяки своїй багатофункціональності екологічний краєзнавчий матеріал, отриманий при дослідженні на практиці, доцільно використовувати в усіх курсах географії, як при формуванні загально – географічних понять так і при вивченні географії України та географії материків і океанів.
Застосування екологічного краєзнавства при вивченні географії характеризується складністю і багатоваріантністю методичних зразків, зростанням ролі самостійності і творчості.
Розуміння багатьох явищ через краєзнавчий принцип дає можливість учням краще розуміти і засвоювати навчальну програму.
Краєзнавча робота добре позначається на успішності учнів, а також на роботі самого вчителя, бо краєзнавство веде до підвищення педагогічної майстерності та ділової кваліфікації. Це перший щабель до науки, до дослідницької діяльності в галузі географії . Про результативність цієї роботи свідчать успішні виступи учнів школи на районних олімпіадах з географії, в конкурсах та оглядах (Ддаток С).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Бех Іван Дмитрович Компетентнісний підхід у сучасній освіті. http://www.ipv.org.ua/
Боплан Г.Л.де. Опис України, кількох провінцій королівства, що тягнуться

від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями,

способом життя і веденням воєн.-К.:Наукова думка,1990.-256с.

Екологія рідного краю Смотрицька І.М., Верьовкіна І.В., Бережна О.М. та ін. 6 клас. Підручник. — Запоріжжя: Прем'єр, 2007. — 112 с
Ісаєва Г. Інтерактивні методи навчання під час вивчення географії в

школі // Географія і основи економіки в школі. - 2004. - №4. - С.43- 46.

Кобалия Д.Р. Отчет ‛Хортицькая разведка 1996.“// НА-198.
Корнєєв О.В. Розвиток географічного краєзнавства на початку ХХ ст.//Географія. – 2006. - №19. – С.6 – 11.
Корнєєв О.В. Формування краєзнавчих знань учнів з географії.//Географія. – 2007. - №24. – С.5 – 7.
Малая О. Інтерактивні та ігрові форми навчання на уроках географії//

Географія та основи економіки в школі. - 2003. - №3. - С.8-11

Малышева Г.А. Школьное географическое краеведение // География в школе. – 2004. - №4, с.73
Наказ МОН № 641 від 16.06.15 р. Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах.
Постільна А.П. З досвіду формування основних компетенцій у викладанні географії // Науково – методичний журнал Географія. – 2014. - №5 – 6 . с. 16
Рудько Г.І., Адаменко О.М. Конструктивна геоекологія: наукові основи та практичне втілення / За ред. Г.І. Рудька. – Ч.: ТОВ «Маклаукт», 2008. – 320 с.
Русаков М.Г. Методика краєзнавчого дослідження населенного пункту та його околиць. – Київ: «Радянська школа», 1958. – 167с.
Стадник О.Г. Принципи навчання й шляхи їхньої реалізації під час навчання географії // Науково – методичний журнал Географія. – 2014. - №9 – 10. с. 3
Строєв К.Ф. Краеведение. – М.: Просвещение, 1974. - 144 с.
Формування навчальної компетентності через краєзнавчий підхід у викладанні географії ( з досвіду роботи вчителя географії ЗНЗ № 36 Мащенко Н.А.)
Чернов Б.О. Теоретико – методологічні основи становлення шкільного курсу дидактики географії, http://www.nbuv.gov.ua/E-Journals/INB/2011-4/11_ chernov. pdf)
Яворницький Д. Історія запорізьких козаків.В 3-х томах. Львів:Світ,1990.- Т.1.

Використані Інтернет – ресурси:

http://geografica.net.ua – географічний портал
http://geografica.net.ua/publ/galuzi_geografiji/fizichna_geografija_ukrajini/geoekologichna_situacija_v_ukrajini/39-1-0-562 - опис геоекологічної ситуації в Україні
http://osvita.ua/vnz/reports/ecology - освітній портал
http://greenhouseeffe.at.ua/ - екологічний портал
http://www.ipv.org.ua/

"Пізнай свій край...свій рід, свій нарід,.. себе,свою землю - і ти побачиш свій шлях у житті"