ФОРМУВАННЯ ПРИРОДОЗНАВЧИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ П'ЯТИКЛАСНИКІВ

Формування природознавчих компетентностей п’ятикласників шляхом організації різноманітних форм навчальної діяльності «Дитина не втомлюється від роботи, яка відповідає її функціональним потребам» С.Френе Чому одні уроки подобаються, а інші…? Чому до одних уроків готуються, а про інші зовсім забувають? Ця проблема турбує, на мою думку, всіх: суспільство, вчителів, батьків… Навіть самі учні не завжди можуть чітко це пояснити. В сучасній шкільній освіті здійснюються значні зміни, що охоплюють практично всі сторони навчально – виховного процесу. Створення умов для кожного учня, розвиток особистого інтересу учнів – вирішальний фактор процесу освіти. Пошук нових способів стимулювання навчальної праці учнів, принцип «особистої вигоди», що набирає силу в навчанні та вихованні, визначає інші підходи в оцінці їх діяльності П’ятикласникам – завжди найважче. Процес адаптації проходить у всіх по різному. Дуже багато залежить від практичного психолога, вчителя початкових класів, батьків… Так багато вчителів!… У кожного власні стилі і підходи до всього і всіх… Тому перед вчителями – предметниками, які приходять працювати в 5 клас, стоїть велика відповідальність: не дати зупинитися, розчаруватися, а далі розкривати здібності і таланти п'ятикласників, налаштованих на успіх, довірливих і доброзичливих до всіх, в надії довести всім, що вони вже дорослі, що їм можна довіряти будь – які завдання. Основна мета навчального предмета “Природознавство” в 5 класі – формування природознавчої компетентності учнів через засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, удосконалення способів навчально-пізнавальної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи. Виховання позитивного емоційно – ціннісного ставлення до навколишньої природи і самого себе як її частини; прагнення діяти в щоденних ситуаціях спілкування з природою відповідно до екологічних принципів поведінки, використовувати природознавчі знання для дотримання правил здорового способу життя – одна з найважливіших завдань природознавства. Саме через використання гри в рамках навчально – виховного процесу відтворюється предметний і соціальний зміст курсу «Природознавство», моделювання системи відносин, адекватні умови формування особистості. Оскільки гра – це «ланцюжок» проблемних ситуацій пізнавального , практичного, комунікативного характеру, вона є еквівалентом творчої діяльності, а значить і формує індивідуальний досвід такої діяльності. За допомогою гри можна зняти психологічну втому; її можна використовувати для мобілізації розумових зусиль учнів, для розвитку організаторських здібностей, прищеплення навичок самодисципліни, створення умов радості і успіху на заняттях. Колективні форми роботи – одна з основних переваг гри, зазвичай працюють групи по 5-6 осіб. Друга перевага ігор в тому, що в них активно і одночасно бере участь достатньо велика кількість учнів, тобто практично весь клас. До мінімуму зводиться роль і участь вчителя в грі. Для участі в грі не треба репетицій, тому не губиться новизна наступної ігрової діяльності, що є джерелом постійного інтересу граючих до подій в грі. Різні види ігор можливо застосовувати і в якості залікових занять, при узагальненні і повторенні блоку тем; вони дають можливість вчителю без зайвої нервозності перевірити засвоєння теми, виявити проблеми в знаннях учнів в оволодінні ними практичними вміннями і навичками. В той же час вони містять великий навчальний потенціалі, використовуючи схему даної гри, учні можуть скласти свої варіанти її проведення. В 5 класі я рекомендую почати з гри на першому ж уроці і намагатися не збавляти тон, проводити Уроки-квести, Уроки – екскурсії, Уроки – інтелектуальні змагання, підбирати вікторини, проблемні ситуації з навколишнього середовища, з життя, елементи мозкового штурму… Я пропоную на обговорення кілька мною добре відпрацьованих найцікавіших форм навчальної діяльності, що подобаються всім учням і створюють умови для формування природознавчих компетентностей п'ятикласників. Уроки – квести «Знайди скарб», «Цікаві місця поряд з вами», «Збери і прочитай карту», «Розгадай явища»… Такі уроки проводжу з метою узагальнення і систематизації знань з тем, розділів, удосконаленню вмінь під час і після проведення практичних робіт, підготовки і презентації міні – проектів. Квест (від англ. quest - пошук, пошуки пригод) - аматорське спортивно-інтелектуальне змагання, основою якого є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими гравцями. Ця система роботи готує учнів до участі у веб – квестах в 6 – 10 класах. Такі уроки – квести можливо провести і одному вчителю. Але бажано підключити колег по методичному об’єднанню або підготовлених старшокласників. Учні ж до таких уроків завжди готуються і чекають з нетерпінням (дивіться Додаток 1). Уроки – «Інтелектуальні змагання» Такі уроки проводжу до або після контрольних, самостійних і практичних робіт з метою корекції знань і вмінь і для того, щоб попередити або вияснити причини типових помилок, створити умови їх самостійного усвідомлення і виправлення. Велику роль відіграє саме система стимулювання. Вона активізує кожного гравця, змушує діяти як в житті, вміти підкорювати інтереси окремих учасників спільній меті гри, дає об’єктивну оцінку особистого внеску кожного в досягнення ігрової мети, розвиває вміння добиватися спільного результату діяльності в команді. При конструюванні гри ми намагаємось чітко продумувати її адаптацію до конкретних учасників і умов. Найчастіше команди створюються за розміщенням в класі. Дві парти: одні учні повертаються назад: утворюється команда з 4 (іноді 5 ) учнів. Якщо гру готують учні, вони можуть розсадити за власним баченням гри або за бажанням самих учасників, але до початку уроку, щоб не створювати хаосу і зекономити час. На дошці (або на моніторі комп’ютера в кабінеті) готується таблиця для демонстрації динаміки підсумків змагання. Команд буває від 6 до 8, відповідно заповнюється і таблиця (кількість і назви команд) вже в процесі гри. Таблиця для підведення проміжних і остаточних підсумків № п/п Назва команди І тур К-ть балів (мах–12б.) ІІ тур К-ть балів (мах–12б.) ІІІ тур К-ть балів (мах–12б.) Всього К-ть балів (мах–36б.) Місце Рейтинг Перерахунок в оцінку Оцінка за урок 1. «Розумники» 2. 3. 4. Кожна команда отримує «Протокол участі в грі_______________________». Назву гри теж придумати можуть самі. Але назва повинна бути одна, що вчить домовлятися, шукати оптимальні варіанти. В протокол учні вписують прізвища і імена членів команди, назву команди, вибирають капітана і спостерігача за підведенням підсумків. Капітан відповідає за свою команду, організовує обговорення питань і вирішує, що саме треба писати у відповідях. Спостерігач від кожної команди відправляється в сусідню команду для уникнення спокуси команд або деяких її членів підробити протокол, дописати або виправити відповіді. Підсумки підводяться після кожного туру. Таким чином всі питання проговорюються тричі, обговорюються в командах, учні вчаться і вчать один одного. Створюється ситуація успіху – складається думка, що учасники змагання самі до всього дійшли самостійно і без підказок з боку дорослих. Вчитель готує і проговорює питання і, як правило, відіграє роль останньої інстанції в спірних питаннях, яких не вдалось вирішити жодній команді. На основі Протоколів участі виставляються оцінки за урок в класний журнал. Протокол участі у грі____________________(зразок) Протокол участі у грі_______________________ Назва команди________________________________________________________ Склад команди № п/п ПІБ учнів (капітан - № 1, спостерігач - №3) № питань Внесок кожного в перемогу І тур Відповіді: 1. 2. 3. 4…. 12. Всього правильних ___________ ІІ тур. Відповіді 1. 2. 3. 4… 12. Всього правильних ___________ ІІІ тур Відповіді 1. – 6. Всього правильних ____________ Всього за три тури_________ Питання для всіх турів можна взяти з підручника, Зошита з природознавства на друковані основі. Краще починати з легших і з кожним туром ускладнювати. Для першого туру можна взяти тестові завдання, для другого – загадки, питання на спостережливість, а для третього – питання з пояснення явищ, заповненням таблиць, встановлення взаємозв’язків, продовження логічних ланцюжків (Додаток 2). Уроки - екскурсії в природу «Що? Де? Коли? Чому? Як?» Під час екскурсії особлива увага зосереджується на розкритті взаємодії природи і людини, взаємного впливу на навколишнє середовище. Узагальнення зібраних під час екскурсії матеріалів впродовж наступних уроків підводить учнів до розкриття нових і закріплення знайомих понять (формування інформаційної бази для розкриття у перспективі більш складних понять). Експериментально доведено, що такий підхід до побудови навчально-виховного процесу забезпечує більш глибоке усвідомлення суті процесів і явищ у навколишньому середовищі. Школярі набувають практичних умінь самостійно виявляти у природному середовищі закономірні залежності, описувати природні об’єкти. В рамках одного уроку екскурсія обмежена в часі. Ще й навколо школи автомобільні шляхи з інтенсивним рухом. Один – два рази на місяць в будь – яку погоду (!) ми намагаємось знаходити зміни у навколишній місцевості і шукати відповіді про причини якісних і кількісних змін. Замальовуємо і фотографуємо зміни, дуже цікаво порівнювати на фото і малюнках зміни в динаміці. Цікаво спостерігати розуміння більшістю учнями, що від них теж багато чого залежить в навколишньому середовищі. А ще ми любимо уроки у «Відкритому кабінеті» на пришкільному майданчику. Саме там виникають найцікавіші ідеї, формулюються проблеми і можливі шляхи їх вирішення (Додаток 3). Як наслідок, активні форми і методи навчальної діяльності приносять задоволення від процесу пізнання як учням, так і вчителю, доводячи, що освіта не завжди нудне заняття, а цікавий шлях до самовдосконалення. Державний стандарт зобов'язує забезпечувати практико-орієнтовану діяльність учнів з вивчення визначених питань, соціальну та особистісну значимість цієї діяльності. У рамках практичної діяльності школярів з вивчення і збереження природи рідного краю, спостереження й оцінки екологічного стану навколишнього природного середовища виховуються необхідні ціннісні орієнтації у ставленні до природного середовища. Усе це підвищує виховний потенціал природничої освіти. Список використаної літератури: 1. Гільберг Т.Г., Сак Т.В. Природознавство. Розробки уроків. 5 клас. – Тернопіль: Видавництво Астон, 2013. – 236 с. 2. Котик Т.С. Зошит з природознавства учня 5 класу: Робочий зошит. – Запоріжжя: Просвіта, 2013. – 112с.:іл. 3. Никишина И.В. Инновационные педагогические технологии и организация учебно – воспитательного и методического процессов в школе: использование интерактивных форм и методов в процессе обучения учащихся и педагогов. – Волгоград: Учитель, 2007. – 91 с. 4. Програма П Р И Р О Д О З Н А В С Т В О 5 К Л А С для загальноосвітніх навчальних закладів. Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України(наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 06.06.2012 р. № 664 Програму підготували: Гільберг Т. Г., Крячко І. П., Сак Т. В., Бєскова Н. В., Фіцайло С. 5. Ярошенко О.Г. Природознавство: підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл./ О.Г. Ярошенко, В.М. Бойко. – К.: Видавництво «Світоч№, 2013. – 240 с.: іл Додаток 1 Урок – квест «Знайди скарб» (Урок № 63 в календарно – тематичному плані: Урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок після вивчення теми «Планета як середовище життя організмів») Мета проведення гри: - розвивати цікавість до пізнання навколишнього середовища, творчі здібності, вміння працювати в команді; - залучити до навчального й виховного процесу всіх учнів, враховуючи їх індивідуальність і здібності; - виховувати інтерес до вивчення природи через вивчення природничих наук; - познайомити п’ятикласників з викладачами природничих наук в школі План проведення гри І. Збір команд 5 класів від точки «Старт» ІІ. Привітання команд. ІІІ. Вручення командам маршрутних листів (зразок додається) ІV. Інструктаж щодо проходження маршруту: • Рухатись обов’язково за визначеним маршрутом; спокійно, виважено ( в школі йдуть уроки, щоб не заважати іншим учням працювати) • Вести себе тихо, щоб інші не випередили і не знайшли скарб; • Обов’язково вітатися і бути чемними на маршруті; • Виконувати завдання швидко і якісно, відповідати на питання чітко і в повному обсязі (але перш порадитися в команді). V. Проходження по маршруту за окремими маршрутними листками Зупинка «Географія» Завдання і питання для команд учнів 5 класів в грі «Знайди скарб» 1.Як учені в наш час уявляють походження Землі? 2.Скільки років нашій планеті? 3. Які оболонки Землі вам відомі? 4. Чи існує життя на дні водойм узимку? Які властивості води та льоду це зумовлюють? 5. Яке значення має вода у природі? й житті людини? 6. Яке значення має вода у житті людини? Зупинка «Біологія» Запитання і завдання для команд учнів 5 класів в грі «Знайди скарб» 1. Як називають учених, які вивчають природу? 2. За допомогою якого приладу можна розглянути клітинну будову організмів? 3. Які тіла природи складаються з клітин: камінь, комета, козеня, сніжинка, равлик, волошка, роса, опеньок? 4. Чи можна бурульку, що «виростає, під дахом», віднести до організмів? Поясніть свою думку. 5. На які групи поділяють гриби? Які їхні особливості? 6. Що вам відомо про будову бактерій? Як людина використовує бактерії? Зупинка «Екологія» Завдання і питання для команд учнів 5 класів в грі «Знайди скарб» 1. Які речовини необхідні людині для дихання і живлення? Звідки вона їх отримує? 2. Яке значення бактерій у природі та житті людини? 3. Чому в акваріуми потрібно вміщувати живі рослини, а не штучні? 4. Яке значення має світло для організмів? 5. Як впливають на організми вологість і температура повітря? 6. Уявіть, що в лісі зник вуглекислий газ. Для яких організмів це найбільш небезпечно: равлика, маслюка, клена, підосичника, конвалії, амеби, крота, ліщини? Чому? Зупинка «Фізика» Завдання і питання для команд учнів 5 класів в грі «Знайди скарб» 1. Які прилади використовують для вимірювання довжини, відстані, пройденого шляху? 2. Що вивчає наука астрономія? 3. Які збільшувальні прилади ви знаєте? 4. На які групи поділяють фізичні явища? 5. До яких явищ належить утворення льоду? 6. Якими органами чуття ви можете сприймати фізичні явища: а) теплові (помірне нагрівання); б) світлові; в) звукові; г)механічні Зупинка «Хімія» Завдання і питання для команд учнів 5 класів в грі «Знайди скарб» 1. Як називаються найменші частинки речовини, що визначають її властивості? 2. Наведіть приклади речовин, що складаються з молекул. 3. Чим пояснюється різний агрегатний стан речовин? 4. Яке явище називають дифузією? Наведіть приклади. 5. Із чого складаються молекули? 6.Які явища належать до хімічних? Наведіть приклади хімічних явищ. Чому скисання молока належить до хімічних явищ, а танення льоду — до фізичних? Зупинка «Фізкультура і спорт» Завдання і питання для команд учнів 5 класів в грі «Знайди скарб» 1. Покажіть власний комплекс ранкової гімнастики (один з команди або вся команда) 2. Покажіть комплекс вправ для фізкультхвилинки на уроках, де більше сидять за партою (один з команди або вся команд) 3. Покажіть, як ви вмієте танцювати танці народів світу (всі разом на власний вибір або на прохання вчителя) 4. Розкажіть як природа навколо нас впливає на здоровий спосіб життя. 5. Які ви знаєте командні спортивні ігри? Перерахуйте і розкажіть принципи гри. 6. Коли і де відбудуться наступні Олімпійські ігри: літні і зимові? Маршрутний лист команди (зразок) № п/п Назва зупинки Інструкції «В пошуках скарбу» Оцінка Під пис 1. Зупинка №1. Завдання отримаєте від вчителя, який навчає правильно рухатися, формує навички здорового способу життя. Спеціальне приміщення для фізичних вправ і спортивних ігор знаходиться на І поверсі. Там ви отримаєте завдання, яке треба виконати якнайкраще. 2. Зупинка №2. Завдання отримаєте від вчителя, який викладає науку про тіла живої природи. Спеціалісти в цій галузі досліджують рослини, тварин, гриби, мікроорганізми, їх будову та поведінку. Людина вчиться в живої природи і багато в чому наслідує її. 3. Зупинка №3. Вчитель з цього предмету викладає закони про будову і взаємодію тіл, різноманітні явища природи. Наприклад: рух тіл, поширення світла і звуку, дію магніту. Завдяки цим знанням створено побутові прилади, різноманітні засоби зв'язку, зокрема телефони та Інтернет. 4. Зупинка №4. Завдання отримаєте від вчителя, який викладає предмет про речовини та перетворення одних речовин на інші. Знання науки використовують для виготовлення ліків і косметичних засобів, виплавляння металів із руд, виробництва фарб і лаків, продуктів харчування. 5. Зупинка №5. А з цим вчителем ви в майбутньому вивчатимете взаємозв’язки організмів між собою і з навколишнім середовищем. Унаслідок господарської діяльності людини в навколишнє середовище потрапляють шкідливі для живої природи речовини. 6. Зупинка №6. А у цього вчителя ви навчитеся пояснювати особливості явищ природи на Землі, на окремих материках, у певній країні чи населеному пункті. Знання, здобуті цією наукою, допомогли скласти географічні карти світу та України, на них позначено гори і рівнини, водойми і корисні копалини, рослинність і тваринний світ, міста і села. VІ. Підведення підсумків уроку – гри, знаходження «скарбів», ….. 1. Звіти команд , аналіз проходження маршрутів, проблем, що виникли. 2. Звіт - аналіз вчителя на основі вивчення і порівняння маршрутних листів. 3. Оцінки з роботу на уроці на основі звітів капітанів і спостережень вчителів або помічників - старшокласників. Додаток 2 Урок – змагання «Про що ж ми не знали?» (Урок № 21 в календарно – тематичному плані: Урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок з теми «Тіла, речовини та явища») Мета: створити умови для продуктивнішої роботи на уроці, всебічного розгляду проблемних питань з теми, що узагальнюється, розширити і поглибити знання про навколишній світ, розвивати навички роботи в команді, вміння домовлятися, чути один одного, виховувати наполегливість, уважність, відповідальність, бажання вивчати, розуміти і оберігати природу. Обладнання: Протоколи участі у грі кожній команді, Підсумкова таблиця (на дошці, на моніторі), питання для команд, годинник настінний, годинник пісочний на 30 секунд(1 хвилину). Хід уроку І. Організація навчальної діяльності учнів ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів 1. Формування і зручне розміщення команд. 2. Знайомство і заповнення протоколів гри. 3. Узгодження вибору капітанів, спостерігачів, часу на обговорення питань. 4. Заповнення Підсумкової таблиці (назви…) ІІІ. Проведення гри 1. Обговорення правил гри, поведінки під час проведення, режиму тиші, спостереженням за часом. 2. Узгодження відповідальних за написання відповідей. 3. Вчитель зачитує питання двічі, дається час на обговорення (30 або 60 секунд), далі зачитуються наступні питання, нікого не чекають, не повторюють. 4. Перед перевіркою і підведенням підсумків по кожному туру спостерігачі від кожної команди пересаджуються в сусідню команду(за схемою – по колу), беруть до рук протоколи команд, рахують правильні відповіді і остаточну кількість балів. Потім повертаються до команд на свої місця. І тур 1) До речовин відносять: а) цвях; б)книгу; в)алюміній. 2) До речовин відносяться: а) лінійка; б) скло; в)стіл. 3) Природним тілом є: а)скло; б) сніжинка; в)алюміній. 4) Тілом природи є: а)цвях; б)гума; в) сніжинка. 5) Проста речовина це: а)водень; б)вода; в)вуглекислий газ. 6) До складних речовин відносять: а)воду; б)кисень; в)залізо. 7) До фізичних явищ відносять: а)рух; б)горіння вугілля; в)виготовлення фарби. 8) Хімічним явище є: а)нагрівання тіла; б)горіння тіла; в)рух тіла. 9) Прикладом дифузії є: а)розповсюдження світла від Сонця; б)поширення запахів від квітів; в)розплавлення металу. 10) Дуже повільно дифузія відбувається у речовинах: а)газуватих; б)рідких; в)твердих. 11) Органічною речовиною є: а)кухонна сіль; б)білок; в)вода. 12) До неорганічних речовин відноситься: а)білки; б)питна сода; в)жири. 5. Попереднє підведення підсумків. Знову зачитуються питання і капітани команд проговорюють свої відповіді, з’ясовуються правильні відповіді, даються (за потребою) пояснення учнями ( в крайньому випадку – вчителем). Дані заносяться в Підсумкову таблицю на дошці (моніторі) ІІ тур 1) До теплових явищ відносять:… (продовжити речення) 2) Розмноження і розвиток організмів відносять до явища:… 3) Під час горіння виділяються… 4) Кожна речовина характеризується певною температурою… 5) Горіння може відбуватися тільки при вільному доступі… 6) Поява іржі на залізі, це явище… 7) По небу пливуть хмари, це явище… 8) Хімічні явища відрізняються від фізичних тим, що… 9) Процес гниття, це явище… 10) З яким фізичним явищем пов’язана поява веселки? 11) Розділити суміш цукру і води можна способом… 12) Розділити суміш річкового піску і води можна способом… 6. Попереднє підведення підсумків. Дані заносяться в Підсумкову таблицю на дошці (моніторі) ІІІ тур Кожне завдання роздається кожній команді окремо по одному: 1) Наведіть приклади тіл, які складаються із речовин, запропонованих у таблиці Речовина Тіла (по одному) Вода Деревина Скло Гума Залізо 2) За якими ознаками вказані речовини відрізняються одна від одної Речовина Ознаки Речовина Сіль Цукор Графіт Алюміній Деревина Скло Вода Оцет 3) Для вивчення тіл їх вимірюють, порівнюючи зі зразком – еталоном. Заповніть таблицю Характеристика тіл Еталон вимірювання Одиниці вимірювання Розмір Маса Об’єм 4) В чому причини відмінності між агрегатними станами речовини: Агрегатний стан речовини Відстані між молекулами Характеристика агрегатного стану речовини 5) З’єднайте стрілочками знаки хімічних елементів і їх символи Хімічні елементи Символи хімічних елементів Гідроген Al Оксиген H Нітроген C Карбон Si Ферум Fe Алюміній O Сіліцій N 6) Існують чисті речовини, природні суміші та суміші, створені людиною. Наведіть приклади в таблиці: Чисті речовини Суміші Природні Створені людиною 7. Попереднє підведення підсумків. Дані заносяться в Підсумкову таблицю на дошці (моніторі) 8. Остаточне підведення підсумків. Дані заносяться в Підсумкову таблицю на дошці (моніторі). З'ясовуються місця команд за рейтингом, перераховується кількість балів відповідно оцінкам за таблицею: Кількість балів 1 – 6 7 – 12 13 – 18 19 – 24 25 – 30 31 – 36 Оцінка за урок ⃰ - - 5 – 7 7 – 9 8 – 10 10 – 12 ⃰ може бути скоригована після обговорення результатів гри і внеску кожного в досягнення команди ІV. Підсумок уроку – гри 1. Звіт кожної команди: що вдалось, що не вдалось, чому саме, як діяти в наступній грі. 2. Звіт спостережень вчителя. Аналіз ефективності питань, поведінки команд і окремих учнів. Резерв у підходах до участі в грі всіх членів команд і капітанів. 3. Оцінки за роботу на уроці. Додаток 3 Урок № 3 (Екскурсія – практикум) (Урок № 3 в календарно – тематичному плані) Тема. Методи вивчення природи. Мета уроку: створити умови для визначення учнями методів дослідження в природничих науках, їх призначенням і необхідністю; формувати навички володіння навчальними дослідницькими вміннями в проведенні спостережень, дослідів, вимірювань, описування їх результатів, формулювання висновків; розвивати досвід творчої діяльності учнів, виховувати дослідницькі інтереси. Обладнання: конверти з завданнями для трьох груп учнів, 3 склянки, лимонна кислота, цукор і сіль в пакетиках по 100г, пляшка з водою, 3 ложки чайних, кілька рулеток (4 – 5 штук), записники, фототехніка (мобільні телефони, планшети…) Хід уроку І. Організація навчальної діяльності учнів. ІІ. Актуалізація опорних знань і практичних навичок 1. Прийом «Що? Де? Коли?» - Які дерева і кущі ростуть біля нашої школи? Скільки їх і яких порід? - Де більше їх росте і чому? Чи достатньо їх біля школи? - Яку користь приносять нам дерева? - А чи треба ще посадити дерева, кущі, квіти…? Навіщо? - А що як всі дерева вимерзнуть взимку або всохнуть влітку? - Чи звертали ви увагу на кількість і якість рослинних насаджень біля власного житла? Чи самі висаджували, висівали? - Що було потім? Як ви чекали результату? - А чи пробували різні сорти, різні умови. Розташування, освітлення, полив? - А через який час на плодовому дереві після посадки з’являються перші плоди? ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів. - Чому дуже важливо бути спостережливим? - Чи любите ви експериментувати? - Навіщо треба знати точні дані про вік, розмір і відстань, об’єм ? 1. Прийом «Вибираємо місце для уроку» Повідомлення про необхідність провести урок не в кабінеті. Шукаємо варіанти: в коридорі, актовій залі, спортивній залі, бібліотеці… Нарешті виникає питання: « А про що урок?» Тема уроку – це таємниця. І щоб її розкрити, місця в кабінеті нам мало. Але ви добре придумали провести вихід в природу. Там ви швидше здогадаєтесь. Вам сподобається. 2. Прийом «Ми – в природі!?» Інструктаж з правил поведінки при проведенні уроку – екскурсії в природу. 3. Поділ класу на три групи ( оптимально – по рядах). 4. Вручення завдань (У конвертах – диференційовані завдання з використанням статті підручника, конверти заклеєно і хто чим буде займатися невідомо до виходу на майданчик) Завдання групі «Спостереження» Людина в усі часи прагнула до пізнання природи і використовувала для цього різні методи. Метод — спосіб пізнання природи. Методами вивчення природи є спостереження, експеримент, вимірювання. Спостереження. Дізнатися, що відбувається з тілами природи у звичних для них умовах, людині допомагають органи чуття — зір, слух, дотик, нюх. Цей простий спосіб пізнання природи називається спостереженням. Незважаючи на винайдення різноманітних приладів та інструментів» він не втратив свого значення і в сучасному природознавстві. Спостереження — пізнання тіл і явищ природи у звичних для них умовах існування за допомогою органів чуття. Розглянемо окремі приклади спостережень» які здійснюють учені. Географи зосереджують увагу не тільки на мінливості погодних умов» а й на змінах» що відбуваються наземній поверхні. Астрономи спостерігають за небесними тілами. Біологи досліджують тіла живої природи. Фізиків цікавить виникнення і поширення світла та звуку. Хіміки спостерігають за взаємодією речовин. Вивчаючи природознавство» ви будете проводити спостереження за тілами природи» взаємодією речовин» виконувати експерименти. Щоб здійснити спостереження» дослідники дотримуються певних правил: 1. Визначають мету спостереження. 2. З'ясовують умови і тривалість проведення спостереження. 3. Продумують, чи знадобиться обладнання і яке саме. 4. Фіксують результати спостереження, склавши опис побаченого. 5. Роблять висновок (про що дізналися, виконуючи спостереження, які особливості природи виявили за допомогою методу спостереження). Найкращим і безпечним для живої природи е спосіб фіксування у вигляді фото- і відеозйомки. Напевно, вам доводилося бачити на екрані телевізора чи комп'ютера, як «на очах» із бутона розпускається квітка. Хоча в дійсності це триває певний час. Такі зображення можливі завдяки багаторазовому фотографуванню. Станьте дослідниками природи Завдання 1. З’ясуйте, скільки і яких дерев росте біля нашої школи? Якого вони віку? Чи достатньо їх для очищення повітря? Завдання 2. Зробіть малюнок, план чи фото об’єктів спостереження і порівняйте їх з тими, що ви зробите через місяць, три місяці, шість місяців. Будьте захисниками природи Збір різних колекцій (жуків, метеликів, гербарій рослин лісу тощо) можна замінити замальовуванням, фотографуванням, відеозйомкою. У ході такого дослідження не постраждає жодна жива істота. Це стане вашим важливим вчинком у справі охорони природи. Завдання групі «Експеримент» Людина в усі часи прагнула до пізнання природи і використовувала для цього різні методи. Метод — спосіб пізнання природи. Методами вивчення природи є спостереження, експеримент, вимірювання. Спостереження — пізнання тіл і явищ природи у звичних для них умовах існування за допомогою органів чуття. Експеримент. Часто дослідникам природи результатів спостережень виявляється недостатньо. Тоді вони використовують інші методи вивчення природи» зокрема експеримент. Експеримент проводять з метою пошуку найкращих умов вирощування сільськогосподарських культур. Дослідники штучно змінюють ці умови. На одних дослідних ділянках рослини висівають раніше» на інших — пізніше. Спостерігаючи за їх ростом і розвитком» роблять висновок про кращі терміни висівання. Щоб з'ясувати» як впливає світло наріст рослин» їх висівають на ділянках з різним освітленням. По-різному зволожуючи дослідні ділянки» з'ясовують» яка кількість вологи найкраще впливає наріст рослин. Таким чином» за допомогою експерименту дослідники визначають найкращі умови для отримання максимального врожаю. Експеримент— це вивчення тіл і явищ у спеціально створених умовах. Жоден експеримент не обходиться без спостереження» до того ж експеримент можна неодноразово повторювати. Вивчаючи природознавство» ви будете проводити спостереження за тілами природи» взаємодією речовин» виконувати експерименти. Станьте дослідниками природи Завдання 1. Проведіть спостереження і нескладний експеримент з тілами неживої природи. Візьміть півсклянки води кімнатної температури і порціями (по одній чайній ложці) розчиняйте в ній цукор, сіль, лимонну кислоту. Щоразу розмішуйте додану порцію для швидшого розчинення. Спостерігайте за тим, яка порція перестала повністю розчинятися, незважаючи на старанне розмішування речовин. Завдання 2. Вдома продовжите експеримент. Змініть умови — нагрійте вміст посудини.. Зробіть висновок проте, як зміна температури вплинула на розчинення речовин у воді. Поміркуйте, де можуть знадобитися одержані результати експерименту. Різноманітні тіла і явища природи людина вивчає з використанням наукових методів, тобто способів пізнання природи. Це спостереження, експеримент, вимірювання та інші. Будьте захисниками природи Збір різних колекцій (жуків, метеликів, гербарій рослин лісу тощо) можна замінити замальовуванням, фотографуванням, відеозйомкою. У ході такого дослідження не постраждає жодна жива істота. Це стане вашим важливим вчинком у справі охорони природи. Завдання групі «Вимірювання» Людина в усі часи прагнула до пізнання природи і використовувала для цього різні методи. Метод — спосіб пізнання природи. Методами вивчення природи є спостереження, експеримент, вимірювання. Спостереження — пізнання тіл і явищ природи у звичних для них умовах існування за допомогою органів чуття. Експеримент— це вивчення тіл і явищ у спеціально створених умовах. Жоден експеримент не обходиться без спостереження» до того ж експеримент можна неодноразово повторювати. Вимірювання. Дослідження природи стає точнішим» якщо в ході спостереження чи експерименту здійснювати вимірювання. Виміряти — означає зіставити, порівняти з еталоном. Еталон — це мірило, зразок. У табл. 1 названо еталони та одиниці вимірювання певних характеристик тіл. Розмір Метр Міліметр (мм), сантиметр (см), метр (м), кілометр (км) Маса Кілограм Міліграм (мг), грам (г), кілограм (кг), центнер (ц), тонна (т) Об'єм Кубічний метр Мілілітр (мл), сантиметр кубічний (см®), дециметр кубічний (дм®), або літр (л), метр кубічний (м-®) Час Секунда Секунда (с), хвилина (хв), година (год) Температура Градус Градус (‘О Вивчаючи природознавство» ви будете проводити спостереження за тілами природи» взаємодією речовин» виконувати експерименти, робити вимірювання. Нині природодослідники використовують значно більшу кількість наукових методів, але одними з перших були спостереження, експеримент, вимірювання. Станьте дослідниками природи Завдання 1. Проведіть вимірювання відстані між деревами і виберіть найкращий на вашу думку варіант відстаней між ними. Намалюйте план їх розміщення, вибравши певний масштаб. Завдання 2. Проведіть вимірювання , над яким з дерев найбільше розкинулась крона. Як це можна використати в подальшому? Поміркуйте, де можуть знадобитися одержані результати вимірювань. , тобто способів пізнання природи. Це спостереження, експеримент, вимірювання та інші. Будьте захисниками природи Збір різних колекцій (жуків, метеликів, гербарій рослин лісу тощо) можна замінити замальовуванням, фотографуванням, відеозйомкою. У ході такого дослідження не постраждає жодна жива істота. Це стане вашим важливим вчинком у справі охорони природи ІV. Проведення екскурсії. Вихід на пришкільний майданчик. 1. Ознайомлення з завданнями, розподіл обов’язків, отримання необхідного обладнання. 2. Встановлення часових термінів на виконання завдань (15 – 20 хвилин). 3. Виконання завдань, підведення попередніх підсумків по мірі виконання завдань, вирішення окремих проблем і питань у «Відкритому кабінеті». V. Підсумок уроку – екскурсії (на місці або по ситуації) 1. Звіти груп про виконані завдання (що вдалось легко, що важко, шо не вдалось), внесок кожного учня в роботу команди. 2. Звіт – аналіз спостереження вчителя за роботою груп (що сподобалось, чого не слід робити), резерви в роботі всіх команд. VІ. Домашнє завдання Подумати над питанням і спробувати зробити висновок до першого речення в §3 на сторінці 11 підручника «Чому і яким чином «Людина в усі часи прагнула до пізнання природи і використовувала для цього різні методи» ?»… в письмовому, друкованому, електронному вигляді (повідомлення про вчених, мандрівників, воїнів, піратів, космонавтів….)