ТЕОРЕТИЧНІ ЗАВДАННЯ ГЕОГРАФІЧНИХ ОЛІМПІАД

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАВДАННЯ ГЕОГРАФІЧНИХ ОЛІМПІАД ТИПИ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗАВДАНЬ І ЇХ КОМПЛЕКТУВАННЯ Ми розглядали два можливі варіанти подачі зразків теоретичних завдань: 1) послідовний, коли завдання подаються за тематично-поурочним плануванням усього змісту певного шкільного курсу географії;2) комплексний, коли частина завдань для 7-10 класів пропонується зі змісту курсу географії, який вивчається з початку навчального до часу проведення певного етапуроку олімпіади (наприклад, для І-го етапу до кінцяолімпіади в сьомому класі розділу «Океани»), а інша частина – за попередні роки навчання (наприклад, у сьомому класі – за весь шостий клас). У кожного варіанта є певні переваги й недоліки. Але ми обрали другий варіант комплектування теоретичних завдань, оскільки він більш зручний для використання організаторами І, ІІ, ІІІ-го етапу географічних олімпіад. У комплектах скомбіновані різнотипні завдання, відібрані за певними принципами. За рівнем складності. Цей принцип у підборі є найважливішим, оскільки за відповіддю на завдання різного рівня складності можна судити про характер і глибину попередньої пізнавальної діяльності учнів, виявити рівень сформованості в їх свідомості системи географічних знань та набуття компетенцій (таблиця 2): Таблиця 2. Моделювання завдань географічних олімпіад за рівнем складності* Рівень складності завдань Характер попередньої пізнавальної діяльності учнів Рівень сформованості системи географічних знань учнів І - репродуктивний Засвоєння матеріалу з підручника та зі слів учителя; його відтворення за відомим зразком Знання фактичного матеріалу, типових планів і характеристик, розуміння термінів і понять ІІ - продуктивний (частково-пошуковий) Самостійне застосування отриманих знань і вмінь у дещо зміненій ситуації Елементарні вміння застосовувати набуті знання на практиці; наводити приклади; розпізнавати географічні об’єкти і явища за аналогією ІІІ - проблемний Самостійне застосування отриманих знань і вмінь при виникненні протиріччя в указаній проблемній ситуації (реальній чи змодельованій у завданні) Уміння виявляти й пояснювати причинно-наслідкові просторові зв’язки у природі й суспільстві (в рамках запропонованої проблемної ситуації) ІV - творчий (дослідницький) Самостійне застосування отриманих знань і вмінь у проблемній ситуації, яка явно не вказана, але її потрібно виявити й запропонувати шляхи вирішення Рівень уміння виявляти й пояснювати причинно-наслідкові просторові зв’язки у природі й суспільстві свідчить про усвідомлення в цілому сучасної географічної картини світу За охопленням матеріалу: • 1 – вузькі за змістом, як правило, сформовані впродовж вивчення однієї теми курсу цього року навчання; 2 – завдання що потребують знань різних тем одного курсу, або містять поняття, які почали формуватися в попередніх курсах географії й уже поглиблювалися при вивченні курсу цього року; 3 – завдання з попередніх курсів географії, формування яких не продовжується в курсі географії цього року (або продовження формування яких за тематично-поурочним плануванням у певному класі передбачено пізніше); 4 – завдання міжпредметного характеру (інтегровані). • Загально-географічні завдання або завдання краєзнавчої тематики (к). • За формою (традиційні запитання, та завдання в ігровій формі – чайнворди, ігрові ситуації тощо). Останні слід пропонувати переважно на І-му етапі олімпіади. У зразках до кожного етапу олімпіади теоретичні завдання певного типу подаються під шифром (наприклад, шифр ІІ.1к.02* означає, що це завдання частково-пошукового рівня з конкретної теми курсу цього року навчання, краєзнавчого змісту, 2-ге за списком, на яке подається орієнтовна відповідь у розділі 6 цього посібника). Завдання для 11-го класу нумеруються без указівки на рівень охоплення матеріалу. Нижче в таблиці 3 перелічені типи завдань кожного блоку, а значками позначена ступінь доцільності включення того чи іншого блоку завдань до комплекту певного етапу олімпіади з географії: !!! - дуже бажано; !! - бажано (за можливістю); ! – інколи, але не більше одного завдання. Підбір завдань у кожному класі має певну специфіку (репродуктивні й частково-пошукові завдання повинні переважати у 7-8 класах; проблемні й творчі – в 10-11 класах, причому їх кількість збільшується з кожним етапом олімпіади). Організаторам олімпіад потрібно слідкувати, щоб структура завдань не повторювалася на районному, обласному й відбірковому етапах, та дещо відрізнялася від тої, яка була в попередні роки проведення олімпіад. Таблиця 2. Основні типи теоретичних завдань та доцільність їх включення до комплекту певного етапу олімпіади з географії Типи теоретичних завдань Етапи олімпіади шкільн район обласн І. Репродуктивні завдання, націлені на застосовування знань і вмінь у ситуації, знайомій з підручників та уроків, на дію за зразком (понятійні диктанти, характеристики за типовими планами, перевірка розуміння географічних процесів, закономірностей, конкретних фактів і цифр) І.1, І.2, 1.2к, І.3 !!! І.2, І.3, 1.3к !! І.3, 1.3к ! ІІ. Продуктивні завдання (порівняння відомих понять, географічних об’єктів і явищ за типовими планами, розпізнавання географічних об’єктів і явищ за аналогією, наведення прикладів тощо) ІІ.1-2 !! ІІ.1,2,3 !!! ІІ.2,3,4 !! ІІІ. Проблемні завдання, виконання яких потребує від учнів глибших і ширших знань та володіння найважливішими операціями логічного мислення (аналізу, синтезу, виокремлення загального й особливого, установлення причинно-наслідкових зв’язків) для усунення протиріч і вирішення проблемної ситуації, запропонованої в завданні ІІІ.1 ! ІІІ.1,2,3 !! ІІІ.2,3,4 !!! ІV. Творчі завдання, виконання яких потребує від учнів знань, глибших за передбачені програмою, та послідовного й свідомого застосування інтелектуальних умінь: загальних – пов’язаних з операціями логічного мислення (аналізу, синтезу, абстрагування, порівняння за самостійно визначеними критеріями, класифікації й систематизації), та специфічних для географії (районування, моделювання, прогнозування, проектування) ІV.1-2 ! ІV.1-3 ! ІV.1-4 !! Зразки теоретичних завдань різного рівня складності для кожного етапу олімпіади подаються нижче в підрозділах 2.3, 2.4, 2.5. Наприклад, у перелікові для обласного етапу олімпіади кількісне співвідношення завдань репродуктивного + продуктивного й проблемного + творчого рівня становить орієнтовно 3:5 (для районного етапу 5:3). ЯК УСПІШНО ВИКОНАТИ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАВДАННЯ? (пам’ятка учасникові олімпіади) Завдання теоретичного туру, як правило, виконують у зошиті в клітинку. Перша (лицева) сторінка зошита не заповнюється, вона призначена для виставлення оцінок членами журі. При написанні відповідей на завдання не забувайте залишати поля (навіть якщо вони не проведені). На них члени журі роблять помітки й зауваження. Будь-яких виділень тексту відповіді іншим кольором, підкреслюванням, а також будь-яких сторонніх позначок у роботі не допускається. Починайте давати відповідь з будь-якого завдання за черговістю, пронумерувавши його цифрою, якою воно позначене в комплекті завдань (одні з учасників вирішують починати з найскладнішого завдання, інші дають відповідь на те з них, яке вони найкраще знають). Кожне нове завдання слід починати з нової сторінки. Не залишивши місця після відповіді на попереднє питання ви можете пізніше згадати важливу інформацію, але записати її не зможете. Різні дописки й виправлення погіршують загальне враження про вашу роботу в членів журі. Уважно прочитайте й усвідомте суть отриманого завдання. Дуже часто учасник отримує низьку оцінку через те, що не цілком зрозумів суть питання, і його зусилля пропали марно. На чернетці складіть план відповіді. На питання слід відповідати строго по його суті, конкретно але якомого більш точно й повно. Не потрібно викладати матеріал, який прямо не відноситься до теми завдання – вам може не вистачити часу на виконання інших завдань. Пам’ятайте, що слід чітко давати визначення понять, аргументувати положення, що доводяться прикладами, де потрібно – поясненнями; у кінці виконаного завдання робити узагальнення й висновки. Якщо завдання складається з кількох підзавдань, то відповіді необхідно давати на кожне з них. 2.3. ТРЕНУВАЛЬНІ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДО ШКІЛЬНОГО (І-го) ЕТАПУ 7-й КЛАС (До початку етапу олімпіади за програмою вивчені «Вступ» і розділ «Океани») І.1.01. Перелічіть тематичні карти, які необхідні для вивчення географії материків і океанів. І.1.02. Охарактеризуйте історію географічних досліджень Океанії. І.1.03. Доведіть, що для клімату Атлантичного океану характерні як зональні, так і азональні риси. І.1.04. Охарактеризуйте льодовий режим Північного Льодовитого океану. Які зміни й чому відбуваються з льодовим покривом цього океану впродовж останніх десятиліть? І.1.05. Складіть характеристику вод Індійського океану (температури, солоності, системи течій). І.2.01. Що вам відомо про сучасні дослідження Світового океану? На вивчення яких особливостей його природи націлені ці дослідження? І.2.02. Що таке світовий кругообіг води? Назвіть і охарактеризуйте його складові частини. І.2.03. Назвіть найбільш суттєві ознаки понять: «океан», «море», «затока», «протока», «водна маса», «океанічна течія». І.2.04. У чому полягають відмінності океанічного типу земної кори від материкового? І.2.05. Підберіть шість понять, які характеризують рельєф дна океанів; дайте їх визначення. І.3.01. літосфера? ЯкЩо таке земна кора, а що нижню межу земноїназивають поверхню кори? По якому шару проводять нижню межу літосфери? І.3.02. Чому вивітрюються міцні гірські породи, наприклад, граніт? Які є види вивітрювання? Що далі відбувається з вивітреними гірськими породами? І.3.03. Що таке геологічне літочислення? Перелічіть основні одиниці відліку відносного геологічного часу. І.3.04. Перелічіть типи кліматів Землі. Охарактеризуйте особливості двох типів клімату. І.3.05. Що називають природними ресурсами (природними багатствами)? На які групи поділяють природні ресурси? ІІ.1.01. За типовим планом порівняйте географічне положення Індійського й Північного Льодовитого океанів. ІІ.1.02. Складіть план характеристики океанічних течій. Охарактеризуйте за ним течію Західних Вітрів. ІІ.2.01. Перелічіть методи географічних досліджень. На конкретних прикладах поясніть застосування кожного з цих методів. ІІ.2.02к. Для яких потреб необхідні загально-географічні й тематичні карти вам, вашим рідним, а також людям різних професій у вашій місцевості? ІІ.2.03. Чому океанічний тип земної кори має молодший вік, ніж материковий? Як і де утворюється земна кора океанічного типу; які форми рельєфу при цьому виникають? ІІ.2.04. Як і чому відрізняється солоність вод Північного Льодовитого океану від середнього показника по Світовому океанові? Прісними чи солоними є багаторічні льоди цього океану? ІІ.3.01к. Що називають природним комплексом? Назвіть природні комплекси своєї місцевості, мало змінені під впливом господарської діяльності. ІІ.4.02. Чому навіть порівняно невеликі обсяги нафти та радіоактивних речовин, що забруднюють Світовий океан, є дуже небезпечними для нього? ІІІ.2.01. Поясніть напрямок переважаючих вітрів над екваторіальними, тропічними, субтропічними, помірними й субполярними широтами Світового океану. ІІІ.2.02. Охарактеризуйте систему течій в одному з океанів (за власним вибором). На трьох прикладах покажіть, як напрям та інші особливості течій залежить від клімату. ІІІ.3.01. Назвіть рушійні сили кругообігу води в природі й поясніть їх вплив. Яке значення відіграє вода у процесах, що протікають у літосфері та в атмосфері? ІІІ.4.01. Яку роль, на вашу думку, відіграють живі організми у підтриманні газового складу океанічної води? Як залежить поширення й багатство життя в океані від вмісту газів у воді? ІV.2.01. Як і чому змінюється хід ізотерм 0ºС та +16ºС при переході з океанів на материки північної півкулі? ІV.2.02. Які висновки можна зробити, розглядаючи межі й ширину помірного кліматичного поясу обох півкуль? ІV.2.03. Поясніть, чому рибалки з Перу й північної частини Чілі дуже здивувалися, коли в їхні сіті кілька десятиліть тому почали потрапляти акули-молоти (риби, які живуть у дуже теплих водах), але суттєво зменшився вилов звичних для цих місць сардин-анчоусів? 8-й КЛАС (До початку етапу олімпіади за новою програмою впродовж 9 тижнів, орієнтовно, проводиться 13-14 уроків до теми «Рельєф. Тектонічні структури» включно) І.1.01. Запишіть типовий план характеристики фізико-географічного положення країни. І.1.02. Схарактеризуйте картографічні проекції за видом допоміжних поверхонь. Які недоліки (спотворення) мають карти, виконані в кожній із проекцій? І.1.03. Що називають геоінформаційною системою (ГІС)? Де і як застосовують ГІС? І.1.04. Дайте визначення понять: "географічний меридіан", "магнітний меридіан", "дійсний азимут"; "магнітний азимут", "магнітне схилення". Які ви знаєте способи орієнтування на місцевості? І.1.05. Схарактеризуйте історичні періоди формування території України: а) до ХХ ст.; б) упродовж ХХ ст. І.2.01. Дайте визначення понять: кряж, яйла, полонина, гірське пасмо, перевал, гірський масив, літосферна плита, давні й молоді платформи, щит, плити платформи, рухливий пояс літосфери. ІІ.1.01. Порівняйте фізичну, топографічну, геологічну карти географічного атласу за змістом й особливостями зображення. ІІІ.3.03. Доведіть зв’язок між загальними рисами рельєфу Європи і її тектонічною будовою. ІІІ.3.01. Доведіть, що рельєф Землі є наслідком взаємодії внутрішніх (ендогенних) і зовнішніх (екзогенних) чинників. Вплив яких чинників є переважаючим у формуванні великих, а яких – в утворенні невеликих форм рельєфу? ІV.1.01. Поясніть, з чим пов’язані відмінності в розташуванні на материках Африка й Південна Америка зон вологих вічнозелених екваторіальних лісів? ІV.1.02. Як розподіляється кількість атмосферних опадів у Європі? Де вона більша, де менша і чому? Чому на півночі Європи в наш час збільшують кількість опадів, а на півдні зменшується? 9-й КЛАС (До початку етапу олімпіади за діючою в 2008-2009 навчальному році програмою, остання вивчена тема - «Населення України») І.1.01. Назвіть мету і основні завдання сучасних досліджень у галузі соціально-економічної географії. Які знання про розміщення населення і господарства України повинен мати кожен громадянин нашої держави? І.1.02. Дайте визначення понять: природний рух населення; етнічний склад населення; функціональні типи міст (наведіть приклади); урбанізація, місто (для України), міграція, природний рух населення, діаспора, трудові ресурси (для України). І.1.03. Запишіть план характеристики економіко-географічного положення країни. І.1.04. Схарактеризуйте етнографічні райони (землі) України. І.1.05. Схарактеризуйте внесок вітчизняних географів у розвиток соціально-економічної географії в України. ІІ.1.01. Доведіть чи спростуйте твердження про сприятливість економіко-географічного положення України. ІІ.1.02. Схарактеризуйте сучасне геополітичне положення України. ІІ.1.03. Як змінювалася державна територія України впродовж ХХ століття? ІІ.1.04. Які чинники вплинули на зміну кількості населення України впродовж ХХ століття? ІІ.1.05. Релігійний склад населення України. Географія релігій. ІІ.2.01. Що називається природними ресурсами? Чи змінюється зміст цього поняття з часом? На які групи поділяються природні ресурси за вичерпністю і відновлюваністю? Наведіть приклади. ІІ.2.02. Проблеми й перспективи розвитку нафтогазової промисловості України. ІІ.4.01. Чому в Україні на 1159 жінок припадає 1000 чоловіків? Коли й чому сформувалася така диспропорція. Чи спостерігається в наш час зміни в статевому складі населення? ІІ.3.01к. За типовим планом дайте комплексну фізико-географічну характеристику свого населеного пункту (користуючись атласом «Моя мала Батьківщина»). ІІ.3.02. Що таке висотна поясність? Поясніть її причини. Як висотна поясність впливає на господарство? (Поясніть на прикладі конкретної території). ІІ.3.03к. Які рослинні угруповання вашої місцевості розташовувалися у межах вирівняних вододільних рівнин, а які — на розчленованих балками? Які природоохоронні об’єкти й території розташовані у Вашій місцевості? Які види рослин і тварин, занесених до «Червоної книги» України у них охороняються? ІІ.3.04к. Перелічіть слабо проточні основні водойми вашої місцевості. Дайте їх господарську оцінку. Які водні об’єкти краю охороняють як пам’ятки природи? Запропонуйте заходи щодо охорони й раціонального використання водойм вашої місцевості. ІІІ.1.02. На які групи поділяються міста за їх соціально-економічними функціями? Наведіть п’ять прикладів міст України, що виконують різні функції (вкажіть функції кожного з названих міст). ІІІ.2.01. На які групи за використанням у господарстві поділяються мінеральні ресурси? Які проблеми зв'язані з використанням мінеральних ресурсів Ви знаєте? Як можна вирішити ці проблеми? ІІІ.3.01к. Перелічіть корисні копалини своєї області, які є гірськими породами: а) осадового; б) метаморфічного i в) магматичного походження. Охарактеризуйте геологічні закономірності їх поширення. ІІІ.3.02к. Чому ґрунт є наслідком впливу всіх природних компонентів, взятих разом? Чи одноманітний ґрунтовий покрив краю? Чому? Який, на вашу думку, найпоширеніший ґрунт: а) на вирівняних вододілах; б) на днищах балок і річкових долин; в) на схилах балок і річкових долин? Охарактеризуйте найбільш поширений ґрунт вашої місцевості за типовим планом. ІІІ.3.03. Поясніть закономірності розподілу по території своєї області: а) річної кількості атмосферних опадів; б) ходу липневих ізотерм; в) ходу січневих ізотерм. Поясніть ці закономірності впливом кожного з кліматотвірних чинників. Чи впливає цей розподіл на особливості інших природних компонентів і їх поширення на території області? (Доведіть). ІІІ.3.04. Як залежить поширення рослинного покриву в межах України від таких чинників: а) зміни клімату в широтному напрямку; б) складу гірських порід; в) зміни клімату з підняттям по схилах гір. ІІІ.3.05к. Що називають ландшафтом? Які природні ландшафти вашої місцевості охороняються? ІІІ.4.01. На які частини (мікрорайони, “кутки”) поділяється твій населений пункт? Як пояснюють походження їх назв? Яка сучасна чисельність населення твого села (міста), як вона змінювалася протягом історії його існування? Склади розповідь про особливості складу населення твоєї місцевості. Наведіть три приклади впливу одного природного компонента на інший (у межах України). ІV.3.01. Обґрунтуйте, чи однаковими повинні бути правила охорони ґрунтів у різних частинах України? ІV.3.02к. Які з геоекологічних проблем характерні для вашого населеного пункту? Чи вирішуються вони і як? Запропонуйте заходи щодо вирішення цих проблем.

Немає коментарів: