Продовжуємо навчатися дистанційно
до кінця навчального року !
Розділ ІУ. Населення України і світу.
Тема 1. Демографічні процеси та статево - віковий
склад населення світу та України.
Урок №1
Тема. Зміна кількості населення у світі й Україні.
1. Підручник § 49 , сторінки 253 - 259; ознайомтеся з інформацією параграфа, спробуйте відповісти на питання після нього.
2. Перегляньте запропоновану презентацію з теми, відео, потренуйтесь з вправами і тестами:
3. Якщо все зрозуміло, переходьте до наступного уроку (за таким же алгоритмом).
4. Бережіть себе! Будьте здорові! Узагальнюючий контроль буде викладено на цій сторінці після восьмого травня. Питання до мене за запропонованими способами зв'язку.
Урок №2
Тема. Статево - віковий склад населення в світі та Україні.
1. Підручник § 50 , сторінки 260 - 266; ознайомтеся з інформацією параграфа, спробуйте відповісти на питання після нього.
2. Перегляньте запропоновану презентацію з теми, відео, потренуйтесь з вправами і тестами:
3. Якщо все зрозуміло, переходьте до наступного уроку (за таким же алгоритмом).
4. Бережіть себе! Будьте здорові! Узагальнюючий контроль буде викладено на цій сторінці після восьмого травня. Питання за запропонованими способами зв'язку.
Урок №3
Тема. Механічний рух населення.
1. Підручник § 51 , сторінки 267 - 273; ознайомтеся з інформацією параграфа, спробуйте відповісти на питання після нього.
2. Перегляньте запропоновану презентацію з теми, відео, потренуйтесь з вправами і тестами:
3. Якщо все зрозуміло, переходьте до наступного уроку (за таким же алгоритмом).
4. Бережіть себе! Будьте здорові! Узагальнюючий контроль буде викладено на цій сторінці після восьмого травня. Питання за запропонованими способами зв'язку.
Урок №4
Тема. Розміщення населення на земній кулі та в Україні.
1. Підручник § 52 , сторінки 274 - 279; ознайомтеся з інформацією параграфа, спробуйте відповісти на питання після нього.
2. Перегляньте запропоновану презентацію з теми, відео, потренуйтесь з вправами і тестами:
3. Якщо все зрозуміло, переходьте до наступного уроку (за таким же алгоритмом).
4. Бережіть себе! Будьте здорові! Узагальнюючий контроль буде викладено на цій сторінці після восьмого травня. Питання за запропонованими способами зв'язку.
Урок №5
Тема. Класифікація міст. Урбанізація.
1. Підручник § 53, сторінки 280 - 286; ознайомтеся з інформацією параграфа, спробуйте відповісти на питання після нього.
2. Перегляньте запропоновану презентацію з теми, відео, потренуйтесь з вправами і тестами:
3. Якщо все зрозуміло, переходьте до наступного уроку (за таким же алгоритмом).
4. Бережіть себе! Будьте здорові! Узагальнюючий контроль буде викладено на цій сторінці після восьмого травня. Питання за запропонованими способами зв'язку.
Урок №6
Тема. Мегаполіси. Світові міста.
1. Підручник § 54 , сторінки 287 - 293; ознайомтеся з інформацією параграфа, спробуйте відповісти на питання після нього.
2. Перегляньте запропоновану презентацію з теми, відео, потренуйтесь з вправами і тестами:
3. Якщо все зрозуміло, переходьте до наступного уроку (за таким же алгоритмом).
4. Бережіть себе! Будьте здорові! Узагальнюючий контроль буде викладено на цій сторінці після восьмого травня. Питання за запропонованими способами зв'язку.
Тренувальні вправи:
Тема 2.Етнічний склад населення
Урок №7
Тема. Етноси і нації.
1. Підручник § 55 , сторінки 294 - 299; ознайомтеся з інформацією параграфа, спробуйте відповісти на питання після нього.
2. Перегляньте запропоновану презентацію з теми, відео, потренуйтесь з вправами і тестами:
3. Якщо все зрозуміло, переходьте до наступного уроку (за таким же алгоритмом).
4. Бережіть себе! Будьте здорові! Узагальнюючий контроль буде викладено на цій сторінці після восьмого травня. Питання за запропонованими способами зв'язку.
>
Урок №8
Тема. Етнічний склад населення України.
1. Підручник § 56 , сторінки 300 - 305; ознайомтеся з інформацією параграфа, спробуйте відповісти на питання після нього.
2. Перегляньте запропоновану презентацію з теми, відео, потренуйтесь з вправами і тестами:
3. Якщо все зрозуміло, переходьте до наступного уроку (за таким же алгоритмом).
4. Бережіть себе! Будьте здорові! Узагальнюючий контроль буде викладено на цій сторінці після восьмого травня. Питання за запропонованими способами зв'язку.
Тема 4. Релігійний склад населення
Урок №9
Тема. Релігійний склад населення світу та України.
1. Підручник § 57 , сторінки 306 - 311; ознайомтеся з інформацією параграфа, спробуйте відповісти на питання після нього.
2. Перегляньте запропоновану презентацію з теми, відео, потренуйтесь з вправами і тестами:
3. Якщо все зрозуміло, переходьте до наступного уроку (за таким же алгоритмом).
4. Бережіть себе! Будьте здорові! Узагальнюючий контроль буде викладено на цій сторінці після восьмого травня. Питання за запропонованими способами зв'язку.
Тренувальні тести:
Етнічний, національний та релігійний склад населення.
Регіональні відміності демографічних процесів. Демографічна політика. Густота населення у світі та Україні
Етнічний та національний склад населення
Тема 5. Зайнятість населення в світі ійУкраїні
Урок №10
Тема. Зайнятість населення в світі й Україні.
1. Підручник § 58 , сторінки 312 - 317; ознайомтеся з інформацією параграфа, спробуйте відповісти на питання після нього.
2. Перегляньте запропоновану презентацію з теми, відео, потренуйтесь з вправами і тестами:
3. Якщо все зрозуміло, переходьте до наступного уроку (за таким же алгоритмом).
4. Бережіть себе! Будьте здорові! Узагальнюючий контроль буде викладено на цій сторінці після восьмого травня. Питання за запропонованими способами зв'язку.
Тренувальна вправа
Економічно-активне населення
Етнічно - релігійний склад населення. Зайнятість населення.
Розділ У. Природа та населення Запорізької області
Урок №1 - 2
Тема Фізико-географічна характеристика Запорізької області
Запорізька область |
ЗАПОРІ́ЗЬКА О́БЛАСТЬ – область у південно-східній частині України (див. також істор. і етнокультур. регіон Запоріжжя). Утвор. у складі УРСР 10 січня 1939 з пд.-сх. р-нів Дніпроп. обл. (Андріїв., Якимів., Бердян., Великобілозер., Великотокмац., Василів., Веселів., Генічес., Гуляйпіл., Кам’янсько-Дніпров., Коларів., Красноармій., Куйбишев., Люксембур., Мелітоп., Михайлів., Молочан., Нижньосірогоз., Нововасилів., Новозлатопіл., Новомикол., Оріхів., Пологів., Приазов., Ротфронтів., Сивас., Черніг.) та 2-х р-нів Микол. обл. – Великолепетис. і Новотроїц. У тому ж році 11 лютого відновлено Запоріз. р-н, 26 березня на місці ліквід. Коларів., Люксембур., Молочан. і Ротфронтів. р-нів утвор. Примор. р-н, 7 червня Бердян. р-н перейм. на Осипенківський (до 1958). 10 березня 1944 пд.-зх. частина З. о. (Великолепетис., Генічес., Іванів., Нижньосірогоз., Новотроїц., Сивас. р-ни) відійшла до новоствор. Херсон. обл. Остаточне оформлення сучас. кордонів З. о. відбулося 1949, коли з її складу до Сталін. обл. передано села Зачатівка та Краснівка (нині Волновас. р-ну Донец. обл.). Кількість р-нів неодноразово змінювалася: 1939 – 29, 1946 – 23, 1963 – 10, 1966 – 17, від 1993 – 20. Тер. сучас. З. о. була заселена вже у період пізнього палеоліту. Від 7 ст. до н. е. до 13 ст. н. е. у її степ. р-нах жили скіфи, сармати, печеніги, половці. Після татаро-монгол. навали 1234–40 край увійшов до складу Золотої Орди. Від 1445 пд. частина області перебувала у володінні Крим. ханства, після рос.-турец. війни 1768–74 та ліквідації Крим. ханства 1783 приєднана до Рос. імперії. Природно-геогр. умови сприяли тому, що пд.-укр. землі у 15–16 ст. стали одним із центрів формування запороз. козацтва. У 16 ст. тут почали селитися укр. селяни-втікачі. У 2-й пол. 16 – 18 ст. пн. частина області належала до Вольностей Війська Запорозького низового. За Вічним миром 1686 ці землі відійшли до Рос. держави. 1793–97 тер. З. о. входила до Катеринослав. намісництва, 1797–1802 – до Новорос. губ., від 1802 пн. частина – до Катеринослав., пд. – до Таврій. губ. 1920–22 існувала Запоріз. (до 1921 – Олександрів.) губ., 1923–30 – Запоріз. і Мелітоп., 1923–25 – Бердян. округи. Наприкінці 20-х – на поч. 30-х рр. у межах ниніш. З. о. було 8 нац. р-нів і 109 нац. сільс. рад – 42 нім., 32 рос., 31 болгар., 2 грец., 1 молдав. і 1 чеська. У роки довоєн. п’ятирічок Запоріжжя стало одним із полігонів, де втілювали стратег. плани індустріалізації СРСР. 1927 розпочато буд-во найбільшої на той час ГЕС у Європі – Дніпрогесу (перший агрегат дав пром. струм 1932). Поряд прискореними темпами споруджували комплекс нових енергоєм. підпр-в. Однак грандіозне пром. буд-во відбувалося на тлі небаченої раніше трагедії селянства. Складовий елемент сталін. «стрибка» у соціалізм – суціл. колективізація – викликав числен. опір. У Запоріз. краї він виявлявся гол. чином у «баб’ячих бунтах» і «волинках». Наймасовіші виступи відбулися у Запоріз. і Михайлів. р-нах. 1929–30 у виступах взяли участь у селах: Розумівка – 400, Мар’ївка – 200, Біленьке – 300, Любимівка – 450, Широке – 1500 осіб. Селян. непокора у Широкому тривала півтора місяця, а на її ліквідацію була залучена оперативна група НКВС. Як і в ін. регіонах, у Запоріжжі поряд з переселенням на Урал, до Сибіру, Казахстану в боротьбі з селянством влада застосувала терор голодом. У процесі аналіт. роботи працівниками Держ. архіву З. о. виявлено 33 513 актів смерті під час голодомору 1932–33, які внесені до Мартирологу. Однак ця цифра неповна, оскільки збереглося дуже мало книг записів про смерть 1932–33. Від жовтня 1941 до лютого 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Визначал. роль в історії області має післявоєнне відродження Дніпрогесу та підпр-в чорної і кольор. пром-стей. До 1954 відновлено роботу 670-ти з-дів і ф-к. У 1950–70-х рр. створ. нові галузі індустрії – електротех. і хім. 1956 у З. о. мешкало 1393 тис. осіб.
Пл. 27,2 тис. км2 (4,5 % тер. України). Насел. 1926,81 тис. осіб (2001, складає 93 % до 1989): українців – 70,8 %, росіян – 24,7 %, болгар – 1,4 %. На тер. області проживають представники понад 130 національностей і народностей. Міське насел. складає 75,4 %, сільс. – 24,6 %. Понад 42,9 % (810 620) жит. З. о. мешкають у адм. центрі – Запоріжжі. Густота 70,84 осіб на 1 км2. Найгустіше заселені пн.-зх. р-ни. За чисельністю насел. З. о. посідає 8-е м. Характерні внутр.-обл. маятник. труд. поїздки жителів. У складі області – 5 міст обл. (Запоріжжя; Бердянськ, 121 759; Енергодар, 56 180; Мелітополь, 160 352; Токмак, 36 760), 9 рай. (Василівка, 15 507; Дніпрорудне, 21 721; Вільнянськ, 16 456; Гуляйполе, 16 829; Кам’янка-Дніпровська, 15 406; Оріхів, 17 986; Пологи, 22 096; Приморськ, 12 860; Молочанськ, 7883) значення, 20 р-нів (найбільший – Василівський, 74 864; найменший – Великобілозерський, 9363), 23 смт (з насел. понад 7 тис. осіб – Веселе, 11 098; Куйбишеве, 8083; Кушугум, 7780; Михайлівка, 13 671; Приазовське, 7266; Чернігівка, 7415; Якимівка, 12 832), 918 сільс. насел. пунктів (263 сільс. ради). Статус істор. населених місць мають Запоріжжя, Бердянськ, Гуляйполе, Мелітополь, Оріхів і Токмак. Віруючі переважно православні. 50,2 % жит. вважають рідною укр., 48,2 % – рос. мови.
На Пн. Зх. і Пн. межує з Дніпроп., на Сх. – з Донец., на Зх. – з Херсон. обл.; на Пд. омивається водами Азов. моря (довж. берег. лінії понад 300 км). Протяжність з Пн. на Пд. 208 км, з Зх. на Сх. – 235 км. Довж. сухопут. меж області понад 700 км. Крайні точки: Пн. – 48° 08׳ 06״ пн. ш., 35° 42׳ 31״ сх. д. (с. Тернівка Вільнян. р-ну); Пд. – 46° 13׳ 11״ пн. ш., 35° 14׳ 15״ сх. д. (побл. с. Степок Якимів. р-ну); Зх. – 47° 28׳ 32״ пн. ш., 34° 08׳ 27״ сх. д. (с. Велика Знам’янка Кам’янсько-Дніпров. р-ну); Сх. – 47° 28׳ 07״ пн. ш., 37° 14׳ 42״ сх. д. (с. Вишнювате Розів. р-ну). Геогр. центр З. о. знаходиться у Токмаку. У геоструктур. відношенні переважна частина тер. області лежить у межах УЩ, пд.-зх. – Причорномор. западини. Осн. роль у геол. будові щита відіграють докембрій. метаморф. та інтрузивні породи, перекриті чохлом осад. порід. Пн. схил причорномор. западини виповнений осад. мезозой-кайнозой. відкладами, потужність яких збільшується на Пд., у напрямі похилу фундаменту. На обох структурах, за винятком річк. долин, де поширені алювіал. комплекси та місцями відслонюються корінні породи, антропоген. леси і лесоподібні породи утворюють майже суціл. покрив. У межах щита на Пд. Сх. й крайньому Пн. Зх. області вони залягають на докембрій. породах і продуктах їхнього вивітрювання, на решті тер. – на давн., переважно неогенових, відкладах. Поверхня – слаборозчленована рівнина з заг. похилом до долини Дніпра та до Азов. моря. У пн.-зх. частині – Придніпров. низовина. Поширені ерозійно-акумулятивні рівнини, погорбовані, порізані глибокими улоговинами, ярами, річк. долинами. На Пд. Придніпров. низовина переходить у Причорномор. низовину. Для Придніпров. низовини характерні незначні коливання абсолют. і віднос. висот, у межах Причорномор. низовини трапляються блюдцеподібні зниження й поди завглибшки до 10–20 м і діаметром до кількох кілометрів. На Пд. Сх. – Приазов. височина. Найвища точка З. о. – г. Бельмак-Могила (вис. 327 м; Куйбишев. р-н). У місцях високого залягання кристаліч. порід поширені ізольовані підвищення – т. зв. кам’яні могили (Могила-Гончариха, Могила-Куксунгур). Схили Приазов. височини розчленовані глибокими річк. долинами. У напрямі до Азов. моря висоти поступово знижуються. Приазов. височина поступово переходить у Причорномор. низовину, яка крутим уступом обривається до моря. Вздовж узбережжя простягаються намиті морем довгі вузькі піщані коси, зокрема Бердянська, Обитічна, Федотова. Надра З. о. багаті на поклади рудних корис. копалин. Нині тут розвідано понад 130 родовищ 25-ти видів копалин, з них 114 враховано Держ. балансом України, 36 експлуатують. Область постачає на внутр. і зовн. ринки залізну руду (Білозерський залізорудний район), каоліни, вогнетривку глину, формувал. піски, буд. матеріали. На тер. Василів. і Токмац. р-нів – одне з найбільших у світі Великотокмац. родовище марганцевих руд, яке містить 25,8 % марганцю. Перспектив. щодо розробки є газ, графіт, золото, алмази. Виявлено родовища сірих і червоних гранітів, бурого вугілля (пд. частина Дніпров. буровугіл. бас.), є талько-магнезити. Значні запаси лікув. грязей сконцентровані у примор. лиманах (Молочний, Утлюцький), озерах (Велике та Красне побл. Бердянська) та затоках. Родовища мінерал. вод відомі на Пд. З. о.: Якимівське, Приазовське, Приморське, Бердянське. У майбутньому можливе використання техноген. родовищ для одержання чорних, кольор., рідкіс. і благород. металів, різноманіт. видів неметаліч. сировини. Частка регіону в сумар. запасах мінерал. сировини в Україні: пегматит – 88,06 %, апатит – 63,42 %, марганцева руда – 69,1 %, вторинні каоліни – 22,9 %, вогнетривкі глини – 8,6 %. Гол. водна артерія області – Дніпро з Дніпров. і Кахов. водосховищами (об’єми води відповідно 3,3 км3 і 18,2 км3). На тер. З. о. протікає 109 річок завдовжки понад 10 км. Загалом у області – 118 малих і серед. річок заг. довж. 2013 км, 28 водосховищ із заг. об’ємом води 97,6 млн м3, 916 ставків з об’ємом води 89,9 млн м3. До бас. Дніпра належать Кінська й Гайчур, до бас. Азов. моря – Молочна, Обитічна, Берда. Осн. джерело живлення річок – атмосферні опади. Характерні весняні повені й низька літня межень. Пересічна густота гідрогр. сітки 0,14 км/км2. Серед. об’єм поверхневого стоку, що формується на тер. області, сягає 0,5 км3/рік, стік Дніпра – 53 км3/рік. Уздовж узбережжя Азов. моря – лимани та солоні озера. Дніпро судноплавний на всіх його ділянках. Його водні ресурси є осн. джерелом водопостачання пром. об’єктів, задоволення питних потреб бл. 50 % насел. області. Клімат помірно континентальний з малосніж. порівняно холод. зимою та жарким посушливим літом. Пересічна т-ра січня від –5,4 °С на Пн. до –3,8 °С на Пд. (абсолют. мінімум –37 °С), липня – відповідно від +22,6 °С до + 23,5 °С (абсолют. максимум +41 °С). Період з т-рою +10 °С становить бл. 170 днів. Сума актив. т-р 3185 °С. Опадів 370–530 мм на рік, найбільша їх кількість – у весняно-літній час. У середньому вис. сніг. покриву складає 14 см, найбільша – 35 см. Переваж. напрямками вітру в теплий період є пн. і пн.-сх., у холодний – пн.-сх. і сх. У квітні–травні бувають суховії, періодично – пилові бурі. Ґрунти переважно чорноземні (75 % пл. області): на Пн. – чорноземи звичайні, на Пд. – пд. та пд. солонцюваті. На Пд. і Пд. Зх. – темно-каштанові та каштанові ґрунти (10 %), переважно солонцюваті. У заплавах річок, на узбережжях лиманів і на піщаних косах – солончакові ґрунти. На схилах балок і ярів, на вологих солончаках і заболочених заплавах, подекуди на узбережжях Азов. моря, Молоч. і Утлюц. лиманів збереглася природна степ. рослинність (3–4 % пл. області). На Причорномор. низовині – типчак.-ковил. степи. У їхньому травостої панують ковила українська та ковила Лессінґа, типчак барознистий, кахрис степовий, ферула східна, у подах – степові та засолені луки. На мор. узбережжі – ділянки псамофіт. степів. У 1920-х рр. з Пн. Америки завезено фморфу кущову для укріплення берег. смуги Дніпра, запобігання її руйнації внаслідок зміни рівня води. Пл. земель ліс. фонду 116,6 тис. га, з них лісогосп. призначення – 76,8 тис. га. Ліси області характеризуються відносно невисокою продуктивністю. Осн. лісоутворюючі породи: акація біла, сосна кримська, дуб звичайний. У тварин. світі налічується 226 видів, зокрема ссавців – 24, птахів – 150, земноводних – 8, плазунів – 8, риб – 36. Водяться тхір степовий, ласка, борсук, вовк, ховрах, заєць, бабак, трапляються лось, козуля, свиня дика. Серед птахів – іволга, сойка, жайворонок, перепел, дрохва, стрепет, куріпка сіра, боривітер, на мор. косах і берегах річок – баклан, гуска сіра, чайка, кулик. У Азов. морі пром. значення мають скумбрія, сардина, пеленгас, кефаль, камбала, хамса, бичок, лящ, судак, оселедець, а також риба, що заходить на нерест, – осетр, севрюга, стерлядь. У Кахов. водосховищі акліматизовано товстолобика та амура білого. Пл. природно-заповід. фонду 71,7 тис. га. Об’єкти природно-заповід. фонду заг.-держ. значення: філія Укр. степ. природ. заповідника НАНУ Кам’яні могили, Нац. природ. парк «Великий луг» (створ. 2006 на базі регіон. ландшафт. парку «Панай», заг.-держ. значення орнітол. заказника Великі і малі кучугури та ландшафт. заказника Крутосхили Каховського водосховища), заказники Алтагирський (зоол.), Дніпровські пороги (геол.), Заплава річки Берда, Коса Обитічна, Коса Федотова, Сивашик, Старобердянський (усі – ландшафтні), Молочний лиман (гідрол.), Радивонівський (ліс.), пам’ятки природи Балчанська балка, Пристіни, Росохувата балка (усі – ботан.), Верхів’я Утлюцького лиману, Скотовата балка (обидві – комплексні), Гранітні скелі (геол.), пам’ятка садово-парк. мист-ва Парк ім. Горького (Мелітополь). Охороняються 211 заказників, 89 пам’яток природи, 3 заповід. урочища, 21 парк-пам’ятка садово-парк. мист-ва, 1 зоол. парк місц. значення.
     |
Немає коментарів:
Дописати коментар