вівторок, 20 грудня 2016 р.

МОН надало роз’яснення щодо організації навчального процесу та освоєння учнями навчального матеріалу в умовах запровадження карантину


 08-02-16, 14:35 /  КАТЕГОРІЯ: НОВИНИ
Міністерство освіти і науки України надало роз’яснення щодо організації навчально-виховного процесу в частині освоєння учнями в повному обсязі навчального матеріалу в умовах запровадження карантину, перенесення строків (продовження) канікул тощо. (Лист МОН від 5.02.2016 № 1/9-62)

четвер, 15 грудня 2016 р.

Мій 5 Б у фотомозаїці


Майстер - клас зі створення презентацій в КПУ

              Науково-методичний центр департаменту освіти і науки Запорізької міськоі ради висловлює подяку викладачам Наталії Яцук, Валерії Горбач та Роману Коробському, партнерам міського конкурсу мультимедійних проектів "Географія Української революції 1917-1922 років" за проведені майстри-класи для обдарованої молоді міста Запоріжжя щодо створення медіапродукту та керівникам творчих груп навчальних закладів міста, які також приймали участь у зазначених заходах. Модератор конкурсу - Людмила Бараннікова.

          Від нашого комплексу в майстер - класі брали участь учні 9 -Б класу Залозний Дмитро, Мацнєва Олександра, Шопіна Діана. Особливо запам'ятався всім учасникам наш Дмитро, який створив дуже веселу презентацію про дівчат "Саша і Діана"




Історія Святого Миколая: факти, яких ви не знали

Як святкували 19 грудня наші прабабусі й прадідусі.

Історія Святого Миколая: факти, яких ви не знали

              Вже на початку зими настає час задуматись над тим, що просити у Святого Миколая. Список має бути невеликим щоб помістився в конверт, адже його резиденція приймає тільки паперові листи. Ти старанно вимальовуватимеш на аркуші кожне слово, намагаючись писати чітко і без помилок, щоб дідусь бува не подумав, що ти погано вчився. Лист, як і годиться, ти залишеш на вікні, хоч і не знатимеш як просто звідти він може потрапити за адресою. А зранку мама скаже, що бачила вночі біля твого вікна двох янголів-прислужників Миколая...

                ​І от у цей грудневий вечір, коли доріжки між будинками вже застелені білим снігом, ти сидітимеш біля вікна дуже довго і чекатимеш свого гостя. Та він чому завжди затримується. Ти приглядатимешся до доріжок, чи немає бува слідів… І може навіть ляжеш спати, розуміючи, що дітей дуже багато і Миколай квапиться, та може не встигнути до вашої хати. Ну, а під ранок обов’язково трапиться диво! Ти прокинешся від того, що щось заважає спати. Ти просунеш руку під неї – і знайдеш пакунок. Неможливо описати радості від того, що Миколай таки не забув про тебе. Ти довго розпаковуватимеш подарунки, хвалитимешся кожним перед рідними. Солодкий аромат мандаринок заповнить усю кімнату. А за вікном на білих доріжках сніг знов замете сліди нічного гостя – справжнього Святого Миколая, якого ти, на жаль, ніколи так і не побачиш…


Миколай в українській релігійній та народній традиції

 

        Свято Миколая прийшло до України 1088 року за часів князя Всеволода Ярославовича. На честь святого княгиня Ольга побудувала один з перших храмів Київської Русі в середині IX століття – над могилою Аскольда в Києві. Найдавнішу збережену українську ікону святого Миколая датують початком XIV століття.
                 Українці з давніх часів вважають Миколая святим – заступником простого люду (до речі, його ім'я в перекладі з грецької означає «перемога народу»), особливо несправедливо скривджених. А ще він опікується подорожуючими та моряками. У нас цього святого називають «скоропомічним» — адже він завжди спішить на допомогу потребуючим.
               Сотні церков в Україні побудовані на честь Чудотворця Миколая. А в місті Миколаїв йому споруджено великий пам’ятник. В українському народному фольклорі багато приказок, у яких згадується Миколай. Так, на Херсонщині, якщо на Миколи йшов сніг, говорили: «Миколай бородою трусить — дорогу стеле», а на Харківщині загадували: «Як на Миколи іній — буде овес». Постать Миколая, поряд із Богородицею та Ісусом можна зустріти у стародавніх українських щедрівках.
                Для наших прабабусь і прадідусів святкування Миколая не обмежувалось отриманням подарунків. На Харківщині 17, 18, 19 грудня справляли так звані Миколині святки. У ці дні варили кутю та узвар, щоб наступного року був урожай на плоди й на ячмінь. Існувала й традиція випікання спеціального печива – миколайчиків. А на Гуцульщині побутував весільний звичай, коли молодих освячували іконою Миколая. Молодий перед батьком ставав, як перед святим Миколаєм, а наречена перед матір’ю, як перед Богородицею.
                В давнину на Миколая укладалися договори і угоди, бо всі були впевнені, що в цей святий день ніхто не зважитися на обман. А ще зі свята Миколая в українських містах починали працювати ярмарки, де встановлювалася ціна на хліб і борошно.

Як Святий Миколай ходив по українських землях


                Кажуть, традиція дарувати подарунки дітям на свято розповсюдилась Європою із середньовічної Німеччини. Її перейняли Австрія і Польща, а далі й Україна. Це підтверджується тим, що в Україні звичай класти дітям подарунки під подушку зберігся передовсім на Правобережній Україні, яка свого часу перебувала під владою Речі Посполитої.

               Після революційних подій другої половини ХІХ ст. на Галичині серед українського шкільництва виникла потреба в яскравому дитячому святі. Тому Святий Миколай став опікуном українських школярів. Дитяче свято потребувало текстового матеріалу – віршів, пісень, драматичних творів. Багато українських авторів відгукнулося на цю потребу. Найперше слід згадати про Івана Франка. Йому належить віршований переказ легенди “Чудо з утопленим хлопцем” й одноактова п’єса “Суд святого Николая”, в якій уже постають традиційні персонажі українського миколаївського свята – ангели, помічники святого, опікуни та захисники дітей, і чорти, що намовляють Миколая не давати дітям подарунків. 
                  З приходом на більшу частину українських земель радянської влади Святий Миколай, як і всі інші релігійні символи, був витіснений. Згідно з постановою ЦК КПРС від 1937 року на заміну йому прийшов Дід Мороз, який дарує подарунки на Новий Рік. На Західній Україні, натомість, традиція збереглася.
                У Києві перше офіційне свято Миколая було влаштоване 19 грудня 1990 року для 700 хлопчиків і дівчаток — сиріт та дітей з багатодітних сімей. Через рік, 19 грудня 1991 р., стараннями Всеукраїнського православного братства, на гроші, зібрані Товариством святого Андрія Первозванного у США, дитячі свята святого Миколая влаштовано вже у 20 містах України.
      Сьогодні українська резиденція Святого Миколая знаходиться у Карпатах. У Національному природному парку "Гуцульщина", навіть є садиба святого Миколая, куди кожен може приїхати на екскурсію.


Давня українська легенда про Мокрого Миколая


                Ікону Миколая Чудотворця здавна вішали чи не у кожній сільській хаті. До неї молились діти, як до образа свого заступника.
           На старих українських іконах можна побачити різні зображення Святителя. Одним із найцікавіших є так званий Мокрий Миколай. Чому ж «Миколай Мокрий?»Легенда оповідає «Чудо про немовля в Києві», яке сталося не пізніше 1091 року. «Чудо…» розповідає про подружжя, яке вирушило на паломництво у Вишгород до мощів Бориса і Гліба на день їх пам'яті. Поверталися вони до Києва по Дніпру в човні. У дорозі жінка задрімала і упустила у воду немовля. У відчаї батьки дитини звернулись до св. Миколая, «велику віру до нього маючи», з проханням про допомогу. Наступного ранку дитина була знайдена неушкодженою «…лежаще мокро перед образом св. Миколая» на хорах Софії Київської.

           

 

Як виглядав Чудотворець

                Народився Мир Лікійський десь між 270 та 286 роками у Малій Азії. Ще у дитинстві Миколай вирішив присвятити життя богослужінню. І в юні роки стає священиком. Батьки Миколая були дуже заможними і після смерті залишили синові великий спадок. Це багатство невеликими частинами Миколай роздаровував біднякам, аж поки не роздав все до останньої монети. Не чекав, щоб у нього просили допомоги, а сам шукав бідних, щоб їм допомогти. Багато років святий Микола був єпископом у Мирах (місто у сучасній Туреччині), тому його називають Мир Лікійським. На початку ІV століття, під час гонінь християн він був ув`язнений за віру. Помер, ймовірно, у віці 65-70 років.
              Сьогодні ми можемо уявити, як насправді виглядав Святий Миколай. Про це розповідають вчені: розкривши могилу Миколая Лікійського, вони здійснили досліди. В результаті аналізу створено приблизну модель обличчя, а також досліджено інші зовнішні риси померлого. Отже Миколай був невисокого зросту: приблизно 167 см. Він одягався просто і без прикрас. Антропологи припускають, що  Мир Лікійський не вживав м`ясної їжі. У нього було мужнє обличчя та карі очі. Шкіра – оливкового відтінку, чітко виражене підборіддя і вилиці. А із давніх свідчень сучасників Миколая, його лице випромінювало незвичайне світло, подібно до обличчя Мойсея.
                Професор Луїджі Мартіно, який проводив досліди над тілом святого, розповідає: «Пошкоджені суглоби, хребет і кістки грудної клітки свідчать про муки, які переніс Святитель Миколай у в'язниці - його катували на дибі». Ці зміни викликані довгим багаторічним впливом тюремного холоду і вогкості (святий провів у темниці близько двадцяти років).

Ікона з Базиліки св. Миколая в м Барі (Італія), яка як вважається, була написана на основі прижиттєвого зображення святого.

Чому Святий Миколай – найкращий?


         Його мощі виявилися нетлінними, мироточивими і здатними зцілювати хворих. Церква канонізувала Миколая. Він був і залишається найвідомішим святим у Європі. Його поважали однаково й католики, й протестанти, його люблять діти Колумбії, Німеччини та України.   
                Та лише в Україні, як стверджують деякі дослідники, Святого Миколая вважали опікуном дітей. У старих церковних записах є такі слова: "Напередодні Святого Ніколауса матері тримають напоготові подарунки та різки для своїх дітей" (1555 р.). А в давній миколаївській колядці:"Святий Ніколасе, мені поклади, що за потрібне вважаєш ти. Яблука, горіхи, мигдаль маленькі діти радо їдять!" 
                Святого Миколая можна вважати прадідом і Діда Мороза, і Санта Клауса, адже на основі його древнього образу з`явились ці казкові персонажі. Тож, повертаючись до витоків, ми повинні віддати перевагу не американським чи радянським символам, а давнім світовим, й у тому числі українським, традиціям. Адже саме Отець Миколай як особистість втілює найкращі людські ідеали. Він відзначився чистотою життя, за яку мав від Бога дар чудотворення, а також милосердям і благодійністю. Очільники Церкви й богослови, встановлюючи свято, закликали вірних пам’ятати саме про ту взірцеву чистоту й щедру доброчинність, брати їх за приклад. Миколай, оцінюючи поведінку дітей, вчить бути порядними, чесними і слухняними, милосердними, безкорисливими, щедрими та допомагати іншим.

                Якщо вам відомі цікаві українські традиції, пов’язані із днем Святого Миколая – поділіться ними у коментарях.

середа, 14 грудня 2016 р.

Сценарій класного часу на тему День святого Миколая

Тема: День Святого Миколая.
Мета: виховувати у дітей навички до українських традицій, належність до культури та історії українського народу; розширювати знання дітей про українські свята та обряди.
Обладнання: картина «Святий Миколай», ілюстрації та українські рушники.
Хід класного часу на День святого Миколая
Вчитель
Найбільшою пошаною в народі відзначалося свято Миколи, який вважається покровителем бідний і знедолених та заступником рибалок і моряків. Святого Миколу вшановують два рази на рік: 22 травня і 19 грудня. У народі кажуть: «До першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи».
Лист до неба
1-й учень
Гей, пошлемо листочок до раю:
«Не забудь нас, Святий Миколаю!
Не забудьте про нас, янголятка! —
Вас прохають і хлопці й дівчатка».
2-й учень
«Завжди ми були чемні і милі,
До садочка охоче ходили,
Шанували матусю і тата
Та любили сестричку і брата».
3-й учень
«Ми складали долоні маленькі
І молились до Божої Неньки,
Тож гостей ми чекаємо з неба —
А антипка нам зовсім не треба!»
4-й учень
Гей, напишем листочка до раю:
«Ми чекаєм, Святий Миколаю!
Ми чекаємо Вас, янголятка!
І підпишемо: хлопці й дівчатка».
Вчитель
Святий Миколай жив приблизно 1700 років тому. Все своє життя він присвятив добрим справам. Його постійною турботою було піклування про немічних, убогих та сиріт. За переказами, він допомагав найчастіше таємно, особливо тим, хто соромився просити. Він вважається святим благодійником, за що й отримав в Україні прізвисько Микола Добрий.
В Україні культ Миколая прийшов водночас із прийняттям християнства. Святий Миколай у нас був завжди покровителем і заступником усіх дітей. А оскільки він був втіленням кращих моральних якостей, то він був і вимогливим навчителем. Тому батьки часто зверталися до образу Миколая як мудрого наставника дітей, і особливо перед святом нагадували дітям про те, що вони мусять бути чемними і побожними.
Звичай обдаровувати дітей в ніч на Святого Миколая (з 18 на 19 грудня) є чи не у всіх християнських народів. Ця гарна традиція прийшла в Україну з Європи й утвердилася на західних землях, де в день Святого Миколая печуть спеціальне печиво «миколайчики» і обдаровують усіх дітей. Крім того, вихованих та слухняних дітей чекають подарунки, які «приносить» Миколай уночі. А неслухняним кладе під подушки різки, які примусять їх задуматися над своєю поведінкою.
5-й учень
Приповідка для чемних діток
Мамусиній господині,
Що порядок любить все,
Даруночки несу нині,
Бо дитина на них жде.
Ой голубко, моя крале,
Слухай маму все всою —
То не тільки книжку й Лялю,
А й цукерок принесу!
6-й учень
Приповідка нечемній дитині
Ти, дитино моя мила,
Маєш те, що заслужила, —
Я до тебе загостив
І дарунок тут лишив:
Що не слухала ти тата,
Ані мами, ані брата,
Тому різку, як той гай,
Дає Святий Миколай.
Вчитель
Все своє життя Микола прожив з глибокою вірою в Бога, силою молитви віт творив чудеса: зцілював безнадійно хворих, припиняв розбрат, втишував збурене море! Тому і назвали його Чудотворцем.
7-й учень
Нині святий Миколай
В український піде край,
Всім, хто чемний був весь час,
Він даруночки роздасть.
8-й учень
Тут цукерки, шоколадки,
І тістечка, і помадки,
Для дівчаток лялечки,
А для хлопців шабельки.
9-й учень
Тут вояки є цинові,
І паяци є цукрові,
Образочки і зшитки,
Ще й гарненькі книжечки.
10-й учень
Тож чекають усі діти,
Миколая щоб зустріти,
Миколаю честь складають,
Миколая величають.
Вчитель
Діти я бажаю Вам бути слухняними, щасливими і слухатись батьків.
Затамуйте, друзі, подих: Миколай сьогодні ходить.
У віконце заглядає, подарунки підкладає.
Звечора повірте в диво, ну а зранку вже сміливо
Під подушку заглядайте і дарунки забирайте.
Якщо там порожнє місце, то це свідчить ось про це:
Він здійснив Ваші бажання ще сьогодні спозарання,
Він молитву Вашу чув, у кімнаті Вашій був
І за Вашу щиру віру дарував Вам щастя міру,
Пуд здоров’я і пуд віри, кілограмів сто надії,
Фунтів міліон любові і кохання не на слові,
А каратів так відерце він вживив у Ваше серце.
Ну і ще букет удачі і добра у Вашу вдачу.
Щедрий, добрий чарівник чарував над Вами й зник.
Ваші очі тепер сяють, Миколая прославляють.
Новий рік не за горами, нове щастя уже з Вами.
Я із святом Вас вітаю й віри в диво Вам бажаю!


Сценарій виховної години в школі на День святого Миколая

Сценарій виховної години в школі на День святого Миколая підійде для учнів молодшої і середньої школи.

Мета виховної години на День святого Миколая:

Поглибити знання дітей про зимові свята нашої місцевості.
Розвивати образне мислення.
Прищеплювати любов і повагу до нашого народу, його традицій та обрядів.
Розширити кругозір дітей, збагатити знаннями про святого Миколая.
Розвивати пам’ять, увагу, творче мислення.
Розкрити поняття любові до ближнього, добродійства.
Відтворити обряди проведення свята Миколая, показати їх красу, виховувати бажання впроваджувати і оберігати народні звичаї, розвивати усне мовлення, викликати у дітей бажання робити добро, виховувати почуття любові до традицій рідного краю.

Матеріал до заняття

Ікони із зображенням Святого Миколая, калита, легенди, вірші, дерево доброти, прислів’я та приказки, прикмети, кулінарний рецепт «Миколайчики».

Хід та план виховного уроку

Організація класу до уроку

Діти, сьогодні в нас виховна година буде цікава і весела. Приготуйтесь, будь ласка, уважно слухати і, при потребі, допомагати мені.

Вступна бесіда

— Які ви знаєте пори року?
— Яка зараз пора року?
— Які зимові свята ви знаєте?
(Новий рік, Різдво Христове, День Збройних Сил України (6 грудня), День Святого Валентина, Стрітення, Сави, Варвари, Миколи, Андрія тощо).
Кожне свято по-своєму цікаве та веселе. Взимку нема роботи на полі, на городі. Отже, і посвяткувати та пожартувати можна довгими зимовими вечорами.

Оголошення теми і мети виховної години

Про кожне свято можна говорити багато цікавого. Але сьогодні ми зупинимось лише на двох із них: це день Святого Миколая та Андрія. Кожен з цих свят ми відзначаємо у грудні.

Евристична бесіда

— Якого числа ми відзначаємо день Святого Миколая? (19 грудня)
— Що ви знаєте про це свято?
— Чому його чекають діти?
— Кому з вас Святий Миколай залишав подарунки під подушкою?

Доповнення вчителя

19 грудня в сиву давнину український народ відзначав день Святого Миколая. Цей день був особливо урочистим. Вважалося, що цей святий є захисником усіх бідних і знедолених. Та найбільше його вшановували діти, для яких він був почесним охоронцем.
В Україні, особливо в західних областях, до цього дня було прийнято добре готувались. Ввечері Миколай заходив до оселі з подарунками. Якщо діти спали, Миколай клав подарунки їм під подушку.
Вручаючи кожному окремо гостинець, Святий Миколай згадував усе те добре, що зробила дитина протягом року, і соромив за нечемні вчинки, ще й клав різочки для неслухняних дітей. Відтак діти свято вірили в існування цього доброго захисника і намагалися не гнівити Святого Миколая, який знає про все.
Крім того, в школах влаштували цікаві вистави, де головною дійовою особою був Святий Миколай.
Нерідко у нього були янгольські крила. Він мав довгу бороду, а в руках тримав соснову гілочку, обвішану цукерками. Вручаючи гостині, святий нагадував малечі про все добре і погане, зроблене нею за рік.

Читання легенди «Дитинство Святого Миколая»

Дуже давно жив у місті Мирах, у Малій Азії хлопець Миколай. Нічого не бракувало малому Миколі: ні гарної одежі, ні смачної їжі. Але не мав він ні тата, ні мами. Хлопчик ріс під опікою (під наглядом чужих людей). Та коли він виходив із свого гарного будинку і бачив, як убого живуть сусідські діти, серце його завмирало.
Був у Миколи старий учитель, який учив його молитися, читати і писати. Одного разу читав він разом з учителем Святе Письмо, а було там написано: «Коли ти робиш добро іншому, то нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…»
— Учителю, поясни мені, як це розуміти? — запитав у задумі.
— А так, сину: коли робиш добро іншому, не треба про це нікому розповідати. Краще не хвалитись своїми добрими вчинками, — відповів учитель.
Це було пізньої осені. Микола вже знав, що багато діток в його околиці сидять голодні в неопалюваних хатах. Дуже бідує родина старого Олександра. «Не можу я спокійно спати, коли інші діти голодні» — подумав.
Устав і пішов до комори тихенько, щоб ніхто не чув і не бачив, набрав повну торбу різних харчів ще й кілька товстих полін (дров) захопив. У своїй скрині відшукав взуття.
Сказав своїй няні, що йде спати, взяв торбу і пішов до хати старого Олександра. Кинув торбу на порозі і швиденько побіг назад.
А вранці старий Олександр знайшов торбу і не міг натішитися подарунками. Але не міг здогадатися, кому дякувати.
Отак розпочалося таємне обдарування бідних. Люди молили Бога за невідомого, що допомагає їм, та не могли здогадатися, що то був Миколай. Але слуги помітили, що зникають речі. І одного разу вистежили Миколу. Вони запитали хлопчика, навіщо він це робить. Він відповів, що не може спати, коли бачить голодних дітей.
А коли Миколай виріс, то став священиком і все своє добро роздав бідним. Скрізь чинив тільки добро. За це Бог дав йому силу творити ще більше добра.
Коли він помер, то церква зарахувала його до святих. А тепер діти моляться до Святого Миколая, щоб він допоміг їм бути добрими і щоб нагороджував їх за добрі вчинки. Вони чекають ночі з 18 на 19 грудня, щоб почути срібні дзвіночки на санчатах, якими їде до них святий Миколай. Кажуть, що тоді радіє місяць на небі, посміхається, бо він знає, що в цю ніч усі радітимуть. І ті, хто робить подарунки, і ті, для кого вони призначені. Бо найбільше щастя в житті — це творити добро.

Читання віршів дітьми

* * *
Як сніг упаде, білий сніг,
І все довкола вкриє,
Мороз потисне й на шибках
Квіти зими засіє:
У теплій хаті жебонять
Про що-то діти тихо,
Гладять віконцем в небеса,
А в личку знать утіху.
Бо звідтіль в ясну ніч оцю
Зійде Святий Микола,
Дарунків пишних принесе
З небесного престолу.

Миколаїв дарунок

Довго в ніч я ждав на Миколая,
Слухав, чи санки вже не риплять,
Чи не тупає весела зграя
Білих, мов сніжинки, ангелят.
Ждав я довго, ждав і не діждався,
І не знаю сам, коли заснув,
Аж до ранку спав, не прокидався,
Хоч, здається, кожний шелест чув.
Аж оце уранці прокидаюсь
І очам не вірю я своїм…
О, спасибі, добрий Миколаю,
Що з дарунком Ти прийшов в наш дім!
На санчатах видно Ти приїхав,
Оленів залишивши у раю,
А в ракеті безшелесно, тихо
У кімнату прилетів мою.
І в дарунок ти поклав на ліжку
Не багато нам березових різок,
А барвисту українську книжку,
Повну найчудовіших казок.

Гра-конкурс «Деревце доброти та милосердя»

Пускаю по партах лист-заготовку (стовбур і гілочки).

Завдання дітям:

1. Подумай одну мить, чи зробив ти у житті якусь хорошу справу? Чи проявив милосердя?
2. Якщо зробив якусь хорошу справу, то намалюй на дереві листочок.
3. Якщо проявив милосердя, то намалюй квіточку.
Висновок: ось як квітне наше деревце!
Ви ще зробите безліч хороших справ і наше деревце заквітне ще пишніше.

Робота над прислів’ями

1) До Миколи нема зими ніколи.
2) Миколай бородою трусить — дорогу стелить.
3) До Миколи та й ніколи (про тих, хто не віддає борги).

Народні прикмети (читання)

1) Як на Миколая впаде великий іній — на гарний врожай хліба.
2) Як на Миколая піде дощ, то врожай на озимину.
3) Якщо на Миколая буде мороз, то на добрі хліба та городину.