Модель науково-методичного супроводу діяльності вчителя в умовах роботи за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти

 «Вважай нещасливим той день або ту годину, за яку ти не засвоїв нічого нового та нічого не додав до своєї освіти»

                                                                                                   Я.А. Коменський

«Сильним, досвідченим стає педагог, який вміє аналізувати свою працю»                                                                                                                                    В.О.Сухомлинський

«Той, хто не дивиться вперед, залишається позаду» 

Джон Герберт

Актуальність:                                                                                                                                                          

Сьогодні держава покладає великі сподівання на тих, хто працює з дітьми, заклавши фундамент свого майбутнього, - навчити, виховати, всебічно розвинути, сформувати особистість, людину-творця, господаря своєї долі, громадянина-патріота.

Серед актуальних завдань, затверджених Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, – формування у випускників шкіл мотивів для подальшого навчання, безперервної освіти протягом життя; прагнення до ефективної трудової діяльності, побудови кар’єри; здатності до соціальної адаптації в суспільстві, прояву активної життєвої позиції; налаштування на пошук сенсу життя через самоусвідомлення та самореалізацію, і, що на сьогодні є головним, – на успішність молодої людини в глобалізованому суспільстві.

Зазначене обумовлює необхідність суттєвих змін у змісті шкільної освіти, формах і методах навчання і виховання.                                                                                                                                                                    Разом  Державні освітні стандарти визначають не лише вимоги до якості підготовки учня, а й вимоги до кадрових умов реалізації освітніх програм. На порядок денний серед основних завдань вийшли підготовка та становлення сучасного педагога, наділеного такими професійними  компетентностями, що забезпечують високий рівень та результативність педагогічної діяльності.                                    

Особливі вимоги у світовій педагогіці приділяються післядипломній освіті, яка вважається найбільш гнучкою складовою процесу фахового зростання людини. Система післядипломної освіти, порівняно з базовою професійною, має певні переваги, а саме: вона є менш інерційною і здатна реагувати на швидкі соціально-економічні зміни; має безпосередній двосторонній зв’язок з практикою. Також слід враховувати, що заклади післядипломної освіти навчають дорослих людей, які вже мають відповідну вищу освіту, досвід практичної діяльності за фахом. Так, Г.Н.Протасова визначає, післядипломну педагогічну освіту як «систему навчання та розвитку фахівців з вищою освітою…., що відбувається у спеціалізованих навчальних закладах та засобами самоосвіти та керується державними стандартами до фаху певних рівнів кваліфікації відповідно до вимог суспільно-економічного та науково-технічного прогресу.

Неперервність і варіативність освіти потребує діагностичної основи науково-методичної роботи методичних служб, врахування особливостей запровадження нових навчальних програм, підручників. Серед багатьох завдань пріоритетним вбачається посилення зорієнтованості на запити конкретних навчальних закладів і самих педагогічних працівників на оволодіння та втілення інновацій. 

Науково-методичне забезпечення інноваційної державної освітньої політики є основним призначенням сучасної методичної служби. З цієї позиції вона має виконувати не тільки традиційні функції (освітню, інформаційну, консультативну), а й нові (дослідницьку, проектувальну, експертну). Важливими в цьому контексті постають питання розвитку потреб вчителя щодо професійного вдосконалення, вибору доцільної організації моделі цього процесу.                                                                                     

Виходячи з цього, визначено декілька напрямів модернізації післядипломної освіти. Основний напрямок пов'язаний зі створенням засобами післядипломної освіти такого соціально-освітнього простору, в якому зможе професійно вдосконалюватися кожна людина сучасного інформаційного суспільства. Практична реалізація цього напрямку полягає у впровадженні дистанційних форм навчання та інформатизації післядипломної освіти.

Другий напрямок випливає з потреби неперервності освіти протягом життя людини. Адже дослідження та пошук у формуванні компетентного педагога з урахуванням надбань сучасної науки андрагогіки привели до актуалізації ідеї неперервності післядипломної педагогічної освіти. Тому все більше набувають актуальності пролонгована в часу кредитно-модульна форма навчання  та самоосвітня діяльність педагогів. Необхідно вводити оцінювання успішності навчання педагогів у системі післядипломної освіти, що піднесе не тільки значення навчання, а й стимулюватиме педагога на оновлення та підвищення рівня своїх знань.

Статистичні-дані:                                                                                                                                                          

Яким же є  вчитель сучасної школи з точки зору суворої статистики?

Це жінка, віком близька сорока років, учитель  початкових класів  з вищою філологічною освітою, І кваліфікаційної категорії, стаж роботи більше 20 років. Творчу педагогічну діяльність виявляє переважно через участь у міському та шкільному  методичному об’єднанні, виступаючи з доповідями з досвіду роботи .

Її задовольняє існуюча система підвищення кваліфікації тим, що дає можливість оволодіти новими технологіями, розвивати власних творчі здібності, усвідомити власний педагогічний досвід. Інтереси учнів, творча атмосфера навчального закладу, можливість підвищення кваліфікаційного розряду  стимулюють учителя до підвищення кваліфікації, головний зміст якої середньостатистичний вчитель вбачає в ознайомленні з освітніми технологіями, можливості краще розумітися в проблемах модернізації освіти, розширити власне світобачення.

На його думку, поштовхом до перегляду звичних способів діяльності, в першу чергу, впливає цікавий досвід колег-майстрів, поява серед учнів дітей, в роботі з якими перевірені методи роботи не діють, знайомство з психологічною та методичною літературою, участь у роботі творчих методичних об’єднань, участь у дослідницько-експериментальній робот, відчуття незадоволення від «ходіння протоптаною стежкою». Володіє елементами багатьох інноваційних технологій, кілька  використовує у практиці постійно та має уявлення про більшість.

Позитивні тенденції:  Закладена мотиваційна готовність педагога до творчої діяльності  в нових умовах, до професійного саморозвитку

Проблемна зона:

• Змістовна непідготовленість учителя до роботи в умовах впровадження нового Державного стандарту

• Невпевнене володіння сучасними педагогічними концепціями та технологіями

Гасла

• ініціювання новаторства,

•  актуалізації передових ідей та впровадження досвіду новаторів,

• системна організація науково-дослідної роботи,

• перехід від навчання педагогічним методикам до навчання педагогічним технологіям,

Індикатори якості моделі науково-методичного супроводу підвищення кваліфікації педагогів

• готовність педагогічних кадрів до інноваційних змін, здатність відповідати викликам часу;

• налаштованість фахівців на саморозвиток і навчання впродовж життя;

• здатність педагогів прогнозувати результати своєї діяльності, моделювати навчально-виховний процес на основі досягнень сучасної педагогічної науки і практики;

• спрямованість моделі науково-методичного супроводу на ефективне використання нових технологій навчання.

Очікувані результати:

виконання мети і завдань  забезпечить підвищення професіоналізму, конкурентоздатності, творчої активності педагогічних працівників школи в контексті вимог Державного стандарту загальної середньої освіти.

Ресурси:

- людські: учителі;

- матеріально-технологічні: ресурси Інтернет, сайт відділу освіти, методична література, інструментарій соціологічних досліджень.

Етапи та зміст заходів
	Етап	Зміст заходів	Форми і методи	Виконавець	Результат
І	Підготовчо-діагностичний	1.     Персоніфікований облік педагогічних кадрів та діагностика їх освітніх та професійних потреб. 2.     Підбір та опрацювання  літератури з питань реформування освіти	-      Опитування -      Опрацювання наукової, методичної та навчальної літератури	Консалтингова служба психологічна служба, адміністрація	База даних База даних готовності педагогічних кадрів  до інноваційної діяльності в умовах впровадження нового ДС. Визначення стратегічних перспектив науково-методичного супроводу підвищення кваліфікації вчителів
ІІ	Створення ресурсно-інформаційного забезпечення	1.     Вдосконалення інформаційної  мережі	- Створення сторінки «Державний стандарт» на сайті школи для педагогічних працівників, батьків та громадськості. -Організація консультативно-роз’яснювальної роботи серед педагогів та батьків	Вчитель інформатики Психологічна служба	Дистанційна освіта для педагогів, учнів, громадськості Методичні інформаційні листи Тематичні списки літератури з питань реформування освіти Консультаційний пункт щодо впровадження нового ДС
		2.     Складання плану роботи ШПНМК	-         Моделювання  системи методичної роботи		Модель системи методичної роботи                  Плани робіт  творчих груп,                                 Графіки курсів підвищення кваліфікації,                               масових методичних заходів, семінарів,  майстер-класів.
		3.  Організація самоосвітньої діяльності педагогів	- Планування процесу самоосвіти   - Організація науково-дослідницької роботи над реалізацією індивідуальної науково-методичної проблеми; Організація та проведення майстер-класів.		- Індивідуальні плани самоосвітньої діяльності - Карти індивідуального освітнього маршруту
		4. Підготовка тренерів, консультантів, експертів з числа  вчителів вищої категорії, керівників  шкільних методичних об’єднань, вчителів -  методистів	- Інформаційно-методичний семінар - Робота технопарку - Курси корпоративного навчання		Банк педагогів-новаторів, готових до впровадження ДС
		5. Підготовка працівників психологічної служби до роботи з учасниками навчально-виховного процесу, в умовах впровадження ДС	-         інформаційно-методичний семінар -         ПДС	Психологічна служба	План роботи психологічної служби щодо надання психологічної підтримки вчителям в умовах впровадження ДС
ІІІ	Просвітницько-консультаційний	1. Організація науково-методичного супроводу формування психологічної готовності педкадрів до новацій	- семінар-практикум практичних психологів з питання організації психологічного супроводу впровадження ДС -  рольова гра для педагогів «Педагогічні компетентності та стереотипи: погляд із середини» . - Психолого-педагогічні читання	Психологічна служба	-         Опис досвіду роботи -         Публікації з досвіду роботи
		2. Організація науково-методичного супроводу формування когнітивно-технологічної  готовності педкадрів до новацій	-Інструктивно-методичні наради і семінари - Участь у навчаннях, тренінгах, Інтернет - семінарах - Розробка та викладання спецкурсів щодо впровадження ДС - Організація та проведення семінарів, навчальних тренінгів, методичних нарад із проблем впровадження ДС - Розробка методичних рекомендації - Розробка програм	керівники ШМО, учителі вищої категорії,  як тренери, консультанти  викладачі, вчителі-методисти  , як експерти керівники ЗНЗ та їх заступники  як тренери, консультанти, експерти	Методичні рекомендації щодо викладання окремих предметів в умовах впровадження ДС Проекти робочих навчальних програм з окремих предметів в умовах впровадження ДС Опис досвіду роботи впровадження ДС Публікації з досвіду роботи
ІУ	Підтримка практичного впровадження	практичне впровадження моделі науково-методичного супроводу підвищення кваліфікації вчителів	- діяльність творчих груп, педагогічних майстерень, шкіл передового педагогічного досвіду - робота динамічних творчих груп - проведення семінарів, круглих столів, - розробка портфоліо досвіду - розробка рейтингової оцінки діяльності педагогів - школа мережевої взаємодії - публікації щодо впровадження ДС	Консалтингова служба психологічна служба, тренери, консультанти, експерти педагоги  творчі групи	комплект електронних уроків, посібників тощо; пакет тестового матеріалу в електронному вигляді; пакет поурочного планування з теми комплект дидактичного матеріалу з предмета: самоосвітні, практичні, контрольні роботи; комплект роздаткового матеріалу з предмета; Термінологічний словник з предметної теми, розділу; пакети олімпіадного матеріалу для  учнів;  особистий сайт педагога; база даних питань і задач з предмета; .« Інноваційне портфоліо сучасного педагога»
V.	Контрольно-аналітичний	1.Аналіз і оцінка діяльності педпрацівників, рівня освіченості учасників НВП загальноосвітніх навчальних закладів.                            2.Моніторинг впровадження нової моделі науково-методичного супроводу підвищення кваліфікації вчителів в умовах впровадження ДС	Самоаналіз діяльності педагогів методичні семінари, круглі столи, науково-практичні конференції, виставки-презентації, школи майстерності,		Самозвіти педагогів звіти про результати моніторин­гових досліджень банк моніторингу якості освіти

План роботи Школи перспективного педагогічного досвіду

Проблема: створення інноваційного освітнього середовища в загальноосвітньому навчальному закладі як форма його розвитку

 Засідання №1

1.     Ознайомлення з планом роботи школи ППД

2.     Ознайомлення з науковою та методичною літературою з питань інноваційної діяльності в навчальному закладі

Засідання №2

1.     Роль інноваційного освітнього простору в розвитку особистості вчителя і учня.

2.     Використання мережі Інтернет в створенні інноваційного середовища в навчальному закладі.

Засідання №3

1.     Із досвіду участі педагогів і міських, обласних і всеукраїнських конкурсах.

2.     Вимоги до підготовки конкурсних матеріалів. Презентація конкурсних матеріалів.

Засідання №4

1.     Вплив освітньо – інформаційного середовища на цілісний розвиток особистості.

2.     Підготовка методичних рекомендацій.

3.     Підбиття підсумків за рік.

МОН надало роз’яснення щодо організації навчального процесу та освоєння учнями навчального матеріалу в умовах запровадження карантину

 08-02-16, 14:35 /  КАТЕГОРІЯ: НОВИНИ

Міністерство освіти і науки України надало роз’яснення щодо організації навчально-виховного процесу в частині освоєння учнями в повному обсязі навчального матеріалу в умовах запровадження карантину, перенесення строків (продовження) канікул тощо. (Лист МОН від 5.02.2016 № 1/9-62)

МОН інформує, що зміст матеріалу з кожного навчального предмета визначається навчальною програмою, а кількість годин на тиждень на вивчення предмета встановлюється робочим навчальним планом. Навчальний план затверджує відповідний орган управління освітою. На основі робочого навчального плану складається розклад занять для кожного класу. При розробленні календарно-тематичного планування вчитель розподіляє зміст навчального матеріалу, передбаченого програмою на ту кількість уроків, яка запланована розкладом занять. До календарно-тематичного планування можуть вноситися зміни, пов’язані з припиненням навчання через карантин чи температурний режим, зміною строків проведення канікул, перенесенням дати завершення навчального процесу, підготовкою та проведенням ДПА/ЗНО тощо.

Міністерство наголошує, що навчальний заклад та вчитель обов’язково мають вжити заходів щодо освоєння учнями змісту кожного навчального предмета в повному обсязі. Навчальний матеріал може бути освоєний за рахунок ущільнення, самостійного опрацювання, засобів дистанційного навчання тощо.

МОН звертає увагу керівників навчальних закладів на те, що навчальні заклади не повинні перевищувати тижневого гранично допустимого навчального навантаження на учнів, визначеного Державними санітарними правилами, та врахувати, що тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів, а навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах закінчується не пізніше 1 липня.

Окрім того, менша кількість проведених вчителем уроків через об’єктивні обставини не може бути причиною вирахувань із його заробітної плати. Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти передбачено, що у випадку, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин, його оплата здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу.

• 31
• 2071
• 22
• 23

Мій 5 Б у фотомозаїці

Майстер - клас зі створення презентацій в КПУ

              Науково-методичний центр департаменту освіти і науки Запорізької міськоі ради висловлює подяку викладачам Наталії Яцук, Валерії Горбач та Роману Коробському, партнерам міського конкурсу мультимедійних проектів "Географія Української революції 1917-1922 років" за проведені майстри-класи для обдарованої молоді міста Запоріжжя щодо створення медіапродукту та керівникам творчих груп навчальних закладів міста, які також приймали участь у зазначених заходах. Модератор конкурсу - Людмила Бараннікова.

          Від нашого комплексу в майстер - класі брали участь учні 9 -Б класу Залозний Дмитро, Мацнєва Олександра, Шопіна Діана. Особливо запам'ятався всім учасникам наш Дмитро, який створив дуже веселу презентацію про дівчат "Саша і Діана"

Історія Святого Миколая: факти, яких ви не знали

Як святкували 19 грудня наші прабабусі й прадідусі.

Історія Святого Миколая: факти, яких ви не знали

              Вже на початку зими настає час задуматись над тим, що просити у Святого Миколая. Список має бути невеликим щоб помістився в конверт, адже його резиденція приймає тільки паперові листи. Ти старанно вимальовуватимеш на аркуші кожне слово, намагаючись писати чітко і без помилок, щоб дідусь бува не подумав, що ти погано вчився. Лист, як і годиться, ти залишеш на вікні, хоч і не знатимеш як просто звідти він може потрапити за адресою. А зранку мама скаже, що бачила вночі біля твого вікна двох янголів-прислужників Миколая...

                ​І от у цей грудневий вечір, коли доріжки між будинками вже застелені білим снігом, ти сидітимеш біля вікна дуже довго і чекатимеш свого гостя. Та він чому завжди затримується. Ти приглядатимешся до доріжок, чи немає бува слідів… І може навіть ляжеш спати, розуміючи, що дітей дуже багато і Миколай квапиться, та може не встигнути до вашої хати. Ну, а під ранок обов’язково трапиться диво! Ти прокинешся від того, що щось заважає спати. Ти просунеш руку під неї – і знайдеш пакунок. Неможливо описати радості від того, що Миколай таки не забув про тебе. Ти довго розпаковуватимеш подарунки, хвалитимешся кожним перед рідними. Солодкий аромат мандаринок заповнить усю кімнату. А за вікном на білих доріжках сніг знов замете сліди нічного гостя – справжнього Святого Миколая, якого ти, на жаль, ніколи так і не побачиш…

Миколай в українській релігійній та народній традиції

 

        Свято Миколая прийшло до України 1088 року за часів князя Всеволода Ярославовича. На честь святого княгиня Ольга побудувала один з перших храмів Київської Русі в середині IX століття – над могилою Аскольда в Києві. Найдавнішу збережену українську ікону святого Миколая датують початком XIV століття.

                 Українці з давніх часів вважають Миколая святим – заступником простого люду (до речі, його ім'я в перекладі з грецької означає «перемога народу»), особливо несправедливо скривджених. А ще він опікується подорожуючими та моряками. У нас цього святого називають «скоропомічним» — адже він завжди спішить на допомогу потребуючим.

               Сотні церков в Україні побудовані на честь Чудотворця Миколая. А в місті Миколаїв йому споруджено великий пам’ятник. В українському народному фольклорі багато приказок, у яких згадується Миколай. Так, на Херсонщині, якщо на Миколи йшов сніг, говорили: «Миколай бородою трусить — дорогу стеле», а на Харківщині загадували: «Як на Миколи іній — буде овес». Постать Миколая, поряд із Богородицею та Ісусом можна зустріти у стародавніх українських щедрівках.

                Для наших прабабусь і прадідусів святкування Миколая не обмежувалось отриманням подарунків. На Харківщині 17, 18, 19 грудня справляли так звані Миколині святки. У ці дні варили кутю та узвар, щоб наступного року був урожай на плоди й на ячмінь. Існувала й традиція випікання спеціального печива – миколайчиків. А на Гуцульщині побутував весільний звичай, коли молодих освячували іконою Миколая. Молодий перед батьком ставав, як перед святим Миколаєм, а наречена перед матір’ю, як перед Богородицею.

                В давнину на Миколая укладалися договори і угоди, бо всі були впевнені, що в цей святий день ніхто не зважитися на обман. А ще зі свята Миколая в українських містах починали працювати ярмарки, де встановлювалася ціна на хліб і борошно.

Як Святий Миколай ходив по українських землях

                Кажуть, традиція дарувати подарунки дітям на свято розповсюдилась Європою із середньовічної Німеччини. Її перейняли Австрія і Польща, а далі й Україна. Це підтверджується тим, що в Україні звичай класти дітям подарунки під подушку зберігся передовсім на Правобережній Україні, яка свого часу перебувала під владою Речі Посполитої.

               Після революційних подій другої половини ХІХ ст. на Галичині серед українського шкільництва виникла потреба в яскравому дитячому святі. Тому Святий Миколай став опікуном українських школярів. Дитяче свято потребувало текстового матеріалу – віршів, пісень, драматичних творів. Багато українських авторів відгукнулося на цю потребу. Найперше слід згадати про Івана Франка. Йому належить віршований переказ легенди “Чудо з утопленим хлопцем” й одноактова п’єса “Суд святого Николая”, в якій уже постають традиційні персонажі українського миколаївського свята – ангели, помічники святого, опікуни та захисники дітей, і чорти, що намовляють Миколая не давати дітям подарунків. 

                  З приходом на більшу частину українських земель радянської влади Святий Миколай, як і всі інші релігійні символи, був витіснений. Згідно з постановою ЦК КПРС від 1937 року на заміну йому прийшов Дід Мороз, який дарує подарунки на Новий Рік. На Західній Україні, натомість, традиція збереглася.

                У Києві перше офіційне свято Миколая було влаштоване 19 грудня 1990 року для 700 хлопчиків і дівчаток — сиріт та дітей з багатодітних сімей. Через рік, 19 грудня 1991 р., стараннями Всеукраїнського православного братства, на гроші, зібрані Товариством святого Андрія Первозванного у США, дитячі свята святого Миколая влаштовано вже у 20 містах України.

      Сьогодні українська резиденція Святого Миколая знаходиться у Карпатах. У Національному природному парку "Гуцульщина", навіть є садиба святого Миколая, куди кожен може приїхати на екскурсію.

Давня українська легенда про Мокрого Миколая

                Ікону Миколая Чудотворця здавна вішали чи не у кожній сільській хаті. До неї молились діти, як до образа свого заступника.

           На старих українських іконах можна побачити різні зображення Святителя. Одним із найцікавіших є так званий Мокрий Миколай. Чому ж «Миколай Мокрий?»Легенда оповідає «Чудо про немовля в Києві», яке сталося не пізніше 1091 року. «Чудо…» розповідає про подружжя, яке вирушило на паломництво у Вишгород до мощів Бориса і Гліба на день їх пам'яті. Поверталися вони до Києва по Дніпру в човні. У дорозі жінка задрімала і упустила у воду немовля. У відчаї батьки дитини звернулись до св. Миколая, «велику віру до нього маючи», з проханням про допомогу. Наступного ранку дитина була знайдена неушкодженою «…лежаще мокро перед образом св. Миколая» на хорах Софії Київської.

           

 

Як виглядав Чудотворець

                Народився Мир Лікійський десь між 270 та 286 роками у Малій Азії. Ще у дитинстві Миколай вирішив присвятити життя богослужінню. І в юні роки стає священиком. Батьки Миколая були дуже заможними і після смерті залишили синові великий спадок. Це багатство невеликими частинами Миколай роздаровував біднякам, аж поки не роздав все до останньої монети. Не чекав, щоб у нього просили допомоги, а сам шукав бідних, щоб їм допомогти. Багато років святий Микола був єпископом у Мирах (місто у сучасній Туреччині), тому його називають Мир Лікійським. На початку ІV століття, під час гонінь християн він був ув`язнений за віру. Помер, ймовірно, у віці 65-70 років.

              Сьогодні ми можемо уявити, як насправді виглядав Святий Миколай. Про це розповідають вчені: розкривши могилу Миколая Лікійського, вони здійснили досліди. В результаті аналізу створено приблизну модель обличчя, а також досліджено інші зовнішні риси померлого. Отже Миколай був невисокого зросту: приблизно 167 см. Він одягався просто і без прикрас. Антропологи припускають, що  Мир Лікійський не вживав м`ясної їжі. У нього було мужнє обличчя та карі очі. Шкіра – оливкового відтінку, чітко виражене підборіддя і вилиці. А із давніх свідчень сучасників Миколая, його лице випромінювало незвичайне світло, подібно до обличчя Мойсея.

                Професор Луїджі Мартіно, який проводив досліди над тілом святого, розповідає: «Пошкоджені суглоби, хребет і кістки грудної клітки свідчать про муки, які переніс Святитель Миколай у в'язниці - його катували на дибі». Ці зміни викликані довгим багаторічним впливом тюремного холоду і вогкості (святий провів у темниці близько двадцяти років).

Ікона з Базиліки св. Миколая в м Барі (Італія), яка як вважається, була написана на основі прижиттєвого зображення святого.

Чому Святий Миколай – найкращий?

         Його мощі виявилися нетлінними, мироточивими і здатними зцілювати хворих. Церква канонізувала Миколая. Він був і залишається найвідомішим святим у Європі. Його поважали однаково й католики, й протестанти, його люблять діти Колумбії, Німеччини та України.   

                Та лише в Україні, як стверджують деякі дослідники, Святого Миколая вважали опікуном дітей. У старих церковних записах є такі слова: "Напередодні Святого Ніколауса матері тримають напоготові подарунки та різки для своїх дітей" (1555 р.). А в давній миколаївській колядці:"Святий Ніколасе, мені поклади, що за потрібне вважаєш ти. Яблука, горіхи, мигдаль маленькі діти радо їдять!" 

                Святого Миколая можна вважати прадідом і Діда Мороза, і Санта Клауса, адже на основі його древнього образу з`явились ці казкові персонажі. Тож, повертаючись до витоків, ми повинні віддати перевагу не американським чи радянським символам, а давнім світовим, й у тому числі українським, традиціям. Адже саме Отець Миколай як особистість втілює найкращі людські ідеали. Він відзначився чистотою життя, за яку мав від Бога дар чудотворення, а також милосердям і благодійністю. Очільники Церкви й богослови, встановлюючи свято, закликали вірних пам’ятати саме про ту взірцеву чистоту й щедру доброчинність, брати їх за приклад. Миколай, оцінюючи поведінку дітей, вчить бути порядними, чесними і слухняними, милосердними, безкорисливими, щедрими та допомагати іншим.

                Якщо вам відомі цікаві українські традиції, пов’язані із днем Святого Миколая – поділіться ними у коментарях.