Майстер – класи в онлайн

ФЛІПБУК ТА ІНШІ БУКИ – ИННОВАЦІЙНА ІНТЕРАКТИВНА ФОРМА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ.

Ведучій: Глазунова Людмила

Анотація. У постійному пошуку нових форм мотивації та заохочення учнів? Пропонуємо вчителям опанувати інноваційну форму роботи “буки”. Кожен вчитель зможе знайти на вебінарі “бук” для свого предмету. Створюйте разом з учнями “тревелбуки” на уроках географії, “картбуки” – на уроках історії, “фліпбуки” та “зінбуки” – на уроках технологій та літератури, а також ще “артбуки”, “єзіни”, “кукбуки” та багато інших. Працюйте з учнями за компьютером або творіть руками – результат завжди буде неповторний та цікавий.

Для вчителів усіх предметів, а також для класних керівників та педагогів-організаторів.

МАЙСТЕР-КЛАС “МАГІЯ СКРАЙБІНГУ”

Ведучій: Соколянська Ірина

Анотація. “Живі” презентації – це вже не казка, а наша дійсність.  Замініть статичні презентації на “живі”. Створіть “урок-розповідь”, де презентація буде “йти” за вами.

Програма майстер-класу:

·         можливості скрайбінгу та його місце в уроці

·         розробка сценарію скрайб-презентації

·         робота з сервісом скрайб-презентації

МАЙСТЕР-КЛАС “УРОКИ НА БЛОГАХ”

Ведучій: Табарчук Ірина

Анотація. Сьогодні, коли всі школярі середньої та старшої школи мають по декілька аккаунтів у соціальних мережах, а Ви, їх вчитель, ще не маєте персонального освітнього середовища в Інтернеті, а творче професійне покликання не дозволяє зупинятися на місці?

Тоді Вам необхідно створити власний блог та перетворити його на засіб поширення і поглибленого роз'яснення Вашого улюбленого предмета.

Наш вебінар саме для того. 

Програма майстер-класу:

·         Основні визначення; можливості блог-платформи

·         Алгоритм створення персонального блогу

·         Розміщення навчальних матеріалів різних типів на блозі

·         Організація роботи учнів за допомогою  блогу

 

МАЙСТЕР-КЛАС "ФОРМИ GOOGLE У НАВЧАННІ: СТВОРЕННЯ ВІКТОРИН, АНКЕТ, ОПИТУВАЛЬНИКІВ І ТЕКСТІВ ДЛЯ БЛОГУ"

Ведучій: Табарчук Ірина

Анотація: Як позбутися від рутини на уроці, залишивши тільки змістовне та цікаве? Як швидко не тільки провести опитування, але і підвести підсумки? Як встигнути провести на уроці ще й вікторини?
Форми гугл - Ваш помічник на уроці. Навчитеся використовувати електронні опитування та тести, електронні вікторини і конкурси, і все це за мінімум часу.

Програма майстер-классу:

·         Форми гугл.

·         Створення опитувань, тестів.

·         Настройка форми гугл.

·         Обробка результатів.

·         Публікація форми і вбудовування в блозі.

МАЙСТЕР-КЛАС "УРОК В ОДНІЙ КАРТИНЦІ. ІНФОГРАФІКА НА УРОЦІ"

Ведучій: Соколянська Ірина

Анотація: Інфографіка - сучасний і технологічний спосіб подання інформації, у тому числі і навчальної. Навчіться лаконічно і просто доносити складну інформацію до своїх учнів. Підвищіть ефективність своїх уроків - навчитеся представляти урок в одній картинці!

Програма майстер-класу:

·         Що таке інфографіка.

·         Принципи візуалізації.

·         Підходи до сценарію.

·         Критерії хорошої і поганої інфографіки.

·         Онлайн-сервіси створення інфографіки.

МАЙСТЕР-КЛАС «РЕФЛÉКСІЯ або РЕФЛЕКСÍЯ»

Ведучий: Садкіна Вікторія 

Анотація:

Програма майстер-класу:

·         Коли проводити? Навіщо ? Як ?

·         Місце в уроці , мета , класифікація: рефлексія настрою та емоційного стану ; рефлексія діяльності; рефлексія змісту навчального матеріалу.

·         Що радить Едвард де Боно? «Плюс , мінус , цікаво». Практичні поради у проведенні рефлексії

·         Чи є місце творчості у проведенні рефлексії ? «Сінквейн» смайли та інші штучки ...

МАЙСТЕР-КЛАС «ЯК ДОМАШНІМ ЗАВДАННЯМ «НЕ ВТРАТИТИ» ЖОДНОГО ШКОЛЯРА»

Ведучий: Садкіна Вікторія  

Анотація:

Програма майстер-класу:

·         Чи потрібні домашні завдання ? Поміркуємо ... або посперечаємось ?

·         П'ять золотих правил завдання д / з

·         Д / з не мука , а научение . рекомендації батькам

·         12 шкідливих порад - секретів школярам

Майбутнє роботи

К 2030 году мы можем столкнуться с парадоксальной ситуацией: в инновационных областях будет ощущаться нехватка персонала, но в то же время большое количество неквалифицированных сотрудников не смогут найти работу. Уровень автоматизации возрастет, а рынок станет еще более глобальным. Изменится и характер работы, и личная жизнь. Линда Граттон в своей книге "Будущее работы" сравнивает свою текущую деятельность со стартом карьеры в 1990 году и делает прогнозы на будущее.

Линда Граттон выделяет 5 основных движущих сил, от которых зависит будущее трудовой деятельности:

·         Технологии

·         Глобализация

·         Демография и продолжительность жизни

·         Общество

·         Топливно-энергетические ресурсы

Они оказывают как позитивное, так и отрицательное влияние на человека, общество и развитие экономики. Автор начинает рассмотрение с "темной стороны".

Фрагментация, изоляция, выключенность из социума – эти явления имеются и в 2015 году. Ежегодный рост производимого контента сократил время, которое мы можем сконцентрировать на задаче. "Правило 10 000 часов" все труднее соблюдать, т.к. появилось слишком много отвлекающих факторов, особенно социальные сети. Я уже писала о таком явлении, как facebook-депрессия: ваша жизнь кажется унылой на фоне других. Однако, это не так. Люди выкладывают только лучшие моменты, создают превосходный образ, аватар. С помощью него они общаются с коллегами и друзьями. Виртуальное общение заменяет реальное. Если в 1990 году было в порядке вещей зайти с коллегами в бар после работы (по воспоминаниям Линды), то при удаленной работе вы чаще проводите время в одиночестве. Вы можете "серфить"» по сайтам или смотреть телевизор – в любом случае, эти занятия не влияют на качество жизни положительно (если смотреть на колесо баланса).

Другой важной проблемой является сложность трудоустройства для взрослого и неквалифицированного персонала. Глобальная миграция и интернет увеличили конкуренцию на рынке обслуживающего персонала. Люди из формально благополучных стран не смогут найти себе работу няней, официантом и т.п. и выпадут из социума. Добавим сюда старение населения развитых стран. Во-первых, это увеличит налоговую нагрузку на работоспособное население; во-вторых, пенсионерам придется искать работу, чтобы поддерживать уровень дохода. Поэтому повышение пенсионного возраста является разумным шагом и экономической необходимостью. Также для старшего поколения работа – способ оставаться активными в социуме (недавний пример – фильм «Стажер»).

В то же время будущее открывает для нас новые возможности.

Благодаря интернету мы сможем кооперироваться с людьми из различных стран, строить мультинациональные компании в виртуальных офисах и создавать новые инновационные продукты. Люди разных рас и культур видят мир по-своему, что позволяет создать поистине потрясающие вещи. Также они способны поделиться своим опытом. Место жительство уже не имеет такого значения, тем не менее, лучше переехать в передовой кластер. Только в отличие от прошлого, он может быть и на территории развивающихся стран.

В будущем все большее внимание люди будут уделять балансу работы и жизни. Линда приводит пример семейной пары, которая отказалась от большого заработка ради возможности работать волонтерами в Бангладеш. Работа на благо общество и сохранение окружающей среды – черта поколения Y, которая к 2025 году выйдет на ведущие роли в мире.

Новые платформы позволят малым предприятиям выходить на мировой рынок. Такие сайты как Alibaba, Ebay, Etsy связывают между собой покупателей и продавцов со всего мира. Предприниматель может сосредоточиться только на управлении процессами, ему не требуется арендовать магазин. Возможно, его сотрудники также работают удаленно. Более половины представителей поколения Z говорили о желании создать свое дело, и интернет поможет им запустить бизнес с небольшим капиталом. Малый бизнес – это еще способ борьбы с безработицей и рост экономики.

Какие компетенции потребуются специалисту в ближайшие 10-15 лет? Во-первых, ему потребуется глубже погрузиться в область своей специализации. Время специалистов-универсалов ушло, во времена жесткой конкуренции вы должны превосходить других в уровне знаний и опыта. С другой стороны, благодаря глобализации вы можете поручать части вашего проекта лучшим профессионалам со всего мира, которые так же, как и вы, находятся в поиске работы. Возможно, вам стоит даже объединиться с конкурентом, т.к. вместе вы сможете создать wow-проект.

Последнее и самое важное: нас ждет переход от общества потребления к обществу креативных производителей. Уже сегодня можно заметить черты этого явления: отказ от личного автотранспорта, раздельный сбор мусора, книги по разумному потреблению. У будущих поколений появится вопрос о развитии или создании новых воспроизводимых источников энергии. Такое под силу лучшим умам, объединенных единой платформой.

По оценкам Линды Граттон, 5 млрд человек будет вовлечено в глобальную экономику. В конце книги она дает советы родителям, предпринимателям и чиновникам, какие вещи надо внедрить уже сегодня, чтобы не оказаться на обочине завтра.

«Майбутнє знань»: 5 трендів в освіті та навчанні

 «Освіта – найбільш сильна зброя,

за допомогою якої можна змінити світ»

 Нельсон Мандела.

Ми поцікавились як буде виглядати процес навчання та освіти у майбутньому, і яким чином він змінить наш світ. В огляді освіта як розвага та гра, вплив технологій на сприйняття інформації та натовп як джерело нових знань.

 

-         Геймифікація  (навчання  як гра)

В майбутньому у зв’язку з відмовою від статичного навчання, і вибором рухомої та модифікованої освіти, з’явиться можливість вводити нові механізми, які неможливо уявити в статиці. Такі механізми забезпечить тотальна геймифікація навчання, коли у навчанні будуть використовуватися ігрові елементи.

Зокрема, навчання буде сприйматися як гра з рівнями, досвідом, нагородами та елементами змагання. Це все приносить за собою неймовірні результати, адже гра – проста, і тому викликає задоволення, а навчання – це складний процес мислення. На початку минулого року один учитель з Атланти прославився тим, що запропонував  використовувати популярну гру Angry Birds як навчальний посібник з фізики – і це тільки перші кроки по впровадженню ігрових моделей у школи.

Найпростіша геймифікація – набирати досвід, отримувати медалі та ділитися своїм досвідом – основна складова успіху такого проекту як  Khan Academy. Професор MITСалман Хан (Salman Khan) змусив багатьох молодих людей «прокачувати» не лише своїх персонажів у WoW, а й вирішувати математичні та економічні задачі. Потрохи такий досвід доходить і до нас, зокрема у Американській бібліотеці (Київ) вже використовуються настільні ігри (Монополія, Скрабл) як метод вивчення та вдосконалення англійської мови.

-         Lifelong learning (Навчання протягом життя)

Через те, що життя змінюється надзвичайно швидко, людям необхідно постійно оновлювати свої знання. Август-Вільгельм Шеер, німецький експерт зі створення бізнес-аплікацій вважає, що замість відвідування розрізнених курсів підвищення кваліфікації, університети розпочнуть пропонувати по життєвий контракт на навчання. І тоді виші приймуть роль особистих консультантів та радників протягом усього життя. Наприклад, Ви працюєте в сфері телекомунікацій, яка постійно розвивається, і такий університет запропонує Вам курс про WiMax або мережі п’ятого покоління.

Як пише соціолог Ентоні Гіденс (Anthony Giddens) в майбутньому активною складовою концепції «навчання протягом життя» будуть університети «третього віку». Це спеціальні університети для літніх людей, що вже не працюють на оплачуваних посадах, і прагнуть отримувати знання відповідно до часу. Зазвичай, там викладають курси комп’ютерної грамотності та сучасні технології. Один такий безкоштовний університет існує у Києві – Університет третього віку, де навчаються близько 164 студентів на 7 факультетах.

-         Еducation та entertainment (поєднання навчанняі розваг)

Команда інтернет-ресурсу Теории и Практики вважає, що процес навчання не повинен відбуватися у формальній атмосфері, а повинен перетворитися у розвагу. З постійним швидким розвитком технологій, зменшенням часу на «перетравлення» інформації, отримання нових знань потребує нового формату. На ряду з геймифікацією, все більш актуальним буде формат еdutainment (education та entertainment), який передбачає поєднання навчання та розваг.

Це публічні лекції, семінари та майстер-класи, які відбуваються у кафе, парках, офісах та галереях. Але поки що система освіти дуже консервативна, і незважаючи на піввіку декларування педагогами необхідності поєднання освіти та розваги, це поки залишається словами. Основне заняття школярів, а часто і студентів – зубріння.

-         Collaborative Learning ( включення, співпраця, участь)

Майк Уеш (Michael Wesch), професор Університету штату Канзас (США) вважає, що сьогоднішній школяр чи студент розраховує лише на знання викладача, лектора, професора, які він може отримати в аудиторії. В майбутньому сприйняття зміниться: люди будуть вбачати у всьому знання: різноманітні гаджети, книги, всесвітня мережа …

Важливо, що акцент зміниться від комунікації з конкретним експертом (викладачем), до створення колективного розуму та колективних знань. Як казав Кевін Келі (Kevin Kelly), головний редактор Wired, «Ніхто не розумніше всіх». Хорошим підтвердженням сollaborative learning є проект OpenStudy.com, який дозволяє отримувати відповіді на будь-які навчальні питання, віртуально вивчати будь-які курси, а викладачами яких є студенти.

-         Дигіталізація освіти (розвиток цифрової грамотності)

Дигіталізація освіти, розвиток цифрових бібліотек та цифрового книговидання стануть основою у майбутньому, і будуть підтримуватися на рівні державної політики. За даними дослідження, опублікованого в «Science Express», цифрові технології почали домінувати у 1990-і роки, а вже у 2007 році 99,9% інформації передавалося в цифровому форматі. Внаслідок цього у майбутньому будуть робити наголос на розвитку цифрової грамотності (digital literacy). Грамотна людина в цифровому контексті, це людина, яка вмітиме швидко шукати та аналізувати факти, ефективно працювати з програмами та файлами у різних цифрових форматах (наприклад, у текстових, графічних, звукових та відео) та вміло використовувати ресурси Мережі.

Китай, Японія та Малайзія, в свою чергу вже сьогодні показує, що не стільки школа чи університет навчає, скільки середовище, зокрема медіа та технологічне. Звичною формою навчання буде дистанційна освіта та он-лайн університети. Наприклад, вже зараз в Університеті розширення світогляду Джонса всі студенти спілкуються з викладачами та однокурсниками через електронну пошту, а домашні завдання надсилають на загальні розсилки.

З постійною дигіталізацією навчання будуть змінюватися люди, в тому числі на біологічному рівні. Промисловий дизайнер та футуролог Саймон Уотерфол (Simon Waterfall) вважає, що в майбутньому новітні технології будуть змінювати наші тіла, способи прийому та опрацювання інформації нашим мозком. І це вже зараз можна помітити, коли молоді люди все швидше і швидше переходять «від тексту до сенсора». Зокрема, якщо раніше використання одразу 10 пальців забезпечувалось лише грою на піаніно і дано було не кожному, то тепер все це замінила клавіатура, якою користуються кожен третій.

Інноваційні технології освітньо – інформаційного процесу на шляху до Євроінтеграції

Нинішній світ як у глобальному, так і в локальному вимірі змінюється. Ці зміни вимагають нових підходів до підготовки людини до життя, зокрема, засобами освіти. Традиційна освіта, зберігаючи загалом свій конструктивний зміст, багато в чому відстає від потреби дня, а тим більше – від перспектив, які очікують на людину уже в недалекому майбутньому.

Як показують дослідження, для того щоб бути співрозмірною з часом, освіта має носити інноваційний характер, за рядом показників обганяти його, йти по переду тих вимог, які суспільство поставить перед особистістю вже через декілька років.

Інноваційність розвитку освіти – постійні нововведення в діяльність навчально-виховних закладів, в навчально-виховний процес – є тією нагальною потребою, без задоволення якої вона втратить взаємозв’язок з життям, загубить свій творчий потенціал, перетвориться в рутинну справу, не потрібну ні суспільству, ні особистості. Життя вимагає інтенсифікації пошуку, експериментування, введення новітніх технологій, застосування нових засобів навчання. Разом з тим, реалізація цих вимог не може здійснюватись хаотично, безсистемно, непродумано й без урахування того педагогічного досвіду, який в минулому приводив до відомих, а в багатьох випадках і до видатних педагогічних успіхів. У ряді підходів цей досвід не втратив свого значення ще й сьогодні.    

Інформаційні технології внесли в систему освіти такий імпульс нововведень, що справедливо можуть розцінюватись як основний засіб її інноваційного розвитку. Нині все більш потужно вчені і педагоги говорять про інформатизацію освіти як закономірний процес соціально-педагогічних перетворень, що зв’язані з насиченням освітніх систем інформаційною продукцією, засобами та технологією, впровадження в навчально-виховні установи інформаційних засобів, що базуються на мікропроцесорній техніці, а також інформаційної продукції та педагогічних технологій, що базуються на цих засобах.

Зміст, головні напрями та засоби „інноваційного розвитку освіти” найбільш потужно представлено в роботах таких вчених, як В.Андрущенко, І.Бех, В.Бех, Г.Волинка, В.Журавський, І.Зязюн, В.Кремень, В.Курило, В.Луговий, М.Михальченко, С.Ніколаєнко, В.Огнев’юк, І.Прокопенко, О.Савченко, М.Степко та ін.

1. ІННОВАЦІЙНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

Глибинна сутність інформатизації суспільства полягає в інтелектуально-гуманістичній трансформації всієї життєдіяльності людини і суспільства на основі все більш повної генерації та використання інформації за допомогою засобів інноваційних інформаційних технологій.

Використання мультимедійних інформаційних технологій в освіті (а саме розробка мультимедійних видань) за рахунок наявності множини аналітичних процедур (пошук, сотрування, вибірка, порівняння інформації и т.д.); відкритої структури, що дозволяє швидко вносити будь-які зміни в зміст програми в залежності від результатів її апробації; можливості зберегти й опрацьовувати велику кількість різнорідної інформації (звукової, графічної, текстової та відео) та компонувати її в зручному виді сприяє:

· розкриттю, збереженню та розвитку індивідуальних здібностей студентів, належного кожній людині унікального сполучення особистих якостей;

· формуванню у студентів пізнавальних можливостей, прагнення до самоудосконаленню;

· забезпеченню комплексності вивчення явищ дійсності, безперервності взаємозв’язку між гуманітарними, технічними науками та мистецтвом;

· постійному динамічному оновленню змісту, форм та методів навчальних процесів.

Ми виявились свідками інтенсивного становлення цивілізації нового типу — інформаційного суспільства.

Глибинна сутність інформатизації суспільства полягає в інтелектуально-гуманістичній трансформації всієї життєдіяльності людини й суспільства на основі все більш повної генерації та використання інформації за допомогою засобів інформатики та обчислювальної техніки як головного ресурсу розвитку з метою створення інформаійного суспільства (ІС).

Основними рисами освіти ІС є: виникнення й розвиток глобальної системи освіти, безперервність освіти протягом всього життя людини з переважанням самоосвіти, демасифікація та індивідуалізація освіти, зростання різноманітності освітніх стандартів і спеціальностей, орієнтованість на синтез найновіших наукових знань і методологій, перехід від формально-дисциплінарного до проблемно-активного типу навчання, широке застосування інноваційних інформаційних технологій(ІІТ) [11, c. 153-154].

Успішне досягнення педагогічних цілей використання ІІТ можливе в умовах функціонування інформаційно-навчального середовища, під яким слід розуміти сукупність умов, які сприяють виникненню й розвитку процесів інформаційно-навчальної взаємодії між учнем, викладачем і засобами ІІТ, а також формуванню пізнавальної активності учня, при умові наповнення компонентів середовища предметним змістом певного навчального курсу.

Інформаційно-навчальне середовище включає засоби й технології збору, накопичення, передачі, обробки й розподілу навчальної інформації, засоби представлення знань, забезпечуючи зв`язки та функціонування організаційних структур педагогічної діяльності.

Призначення інформаційно-навчального середовища: вияв, розкриття та розвиток здібностей і потенціальних можливостей індивіда до творчої ініціативи; створення умов для самостійного здобування знань і їх якісного засвоєння; забезпечення автоматизації процесу обробки результатів навчання; компенсаторність негативних наслідків спілкування учня із засобами ІІТ.

Широке застосування у навчальному процесі знаходять мультимедійні інформаційні технології. Принципи технології мультимедіа характеризуються актами одномоментності візуального та процесуальності слухового сприймання, синтезу та синхронізації вербалізованих та невербалізованих знань, синхронізації та інтеграції часово-просторових та візуально-просторових джерел художньої та навчальної інформації. Системи мультимедіа широко використовуються для реалізації електронних підручників з кольоровою графікою, навчаючих систем, мультимедійних бібліотек, довідкових географічних інформаційних систем. Використання інформаційних мультимедіа — технологій у системі освіти дозволяє розривати творчий і інтелектуальний потенціал учня, його здібності сприймати та генерувати нові знання, а також застосвувати їх на практиці. Системи мультимедіа дозволяють завчасно формувати учбовий матеріал для інформаційної підтримки різноманітних форм учбової діяльності — читання лекцій, проведення практичних занять і тестування, самостійної роботи учнів тощо. Новий стандарт оптичного носія — DVD (Digital Versatile/Video Disk) дозволяє не тільки зберегати велику кількість різнорідної інформації (4-17 Gb), але й суттєво підвищує її якість [7, c. 2].

Використання мультимедійних інформаційних технологій в освіті (а саме розробка мультимедійних видань) за рахунок наявності множини аналітичних процедур (пошук, сотрування, вибірка, порівняння інформації и т.д.); відкритої структури, що дозволяє швидко вносити будь-які зміни в зміст програми в залежності від результатів її апробації; можливості зберегти й опрацьовувати велику кількість різнорідної інформації (звукової, графічної, текстової та відео) та компонувати її в зручному виді сприяє:

· розкриттю, збереженню та розвитку індивідуальних здібностей студентів, належного кожній людині унікального сполучення особистих якостей;

· формуванню у студентів пізнавальних можливостей, прагнення до самоудосконаленню;

· забезпеченню комплексності вивчення явищ дійсності, безперервності взаємозв’язку між гуманітарними, технічними науками та мистецтвом;

· постійному динамічному оновленню змісту, форм та методів навчальних процесів.

Мультимедійний електронний впідручник сьогодні використовується не менш, ніж традиційний підручник, тому постає питання про створення бібліотек мультимедійних компакт-дисків з курсами з дисциплін, що викладаються в освітньому закладі та з супутньою інформацією.

Електронний підручник має стати для студентів та вчителів таким же легкодоступним та простим у використанні джерелом інформації, як і звичайна книга.

Немає сенсу сперечатися про те, який з двох підручників (традиційний чи електронний), який з двох підходів (традиційна пелагогіка чи альтернативна) мають перевагу. Сучасна дидактика знає велику кількість підходів до організації навчання. І число їх постійно збільшується.Нинішній світ плюралістичний, численні й освітні підходи. Кожен з них потребує власної програмної підтримки для здійснення навчального процесу [4, c. 75-76].

Іншим засобом доступу та обміну інформацією є електронна пошта.

Найбільшого застосування електронна пошта знаходить у таких освітніх програмах, де виникає необхідність:

· поділитися з колегами ідеями, досвідом, даними або результатами, консультацій зі спеціалістами, експертами різних рівнів;

· безпаперового обміну поштовими відправленнями;

· швидкого спілкування з людьми без фізичного пересування;

· розвитку навичок колективної роботи.

Слід підкреслити, що через електронну пошту учні і викладачі можуть легко і швидко спілкуватися один з одним, не дивлячись на існуючі культурні та географічні відмінності. Поряд з електронною поштою для доступу й обміну інформацією все більшою мірою використовуються засоби телеконференцій, особливо у рамках дистанційного навчання. Недаремно дистанційну освіту називають освітою, що зруйновує кордони, освітою майбутнього. За прогнозами вчених, саме дистанційна освіта (у поєднанні з традиційними формами навчання) буде превалювати в наступному столітті. Дистанційна освіта відкриває можливість вчитися інвалідам, жителям регіонів, де нема навчального закладу або потрібного викладача. Вона дозволяє учням самим обирати курси (можна обирати курси навіть із різних систем дистанційної освіти) і темп освіти. Телеконференція дозволяє організувати колективну роботу учнів, реалізувати поряд з традиційними такі активізуючі прийоми навчання, як ділові ігри, мозковий штурм і т.п. Усе це стає можливим завдяки реалізації на основі телеконференції територіально-розподілених або віртуальних класів.

Комп’ютерні навчальні технології з високою ефективністю можуть функціонувати на всіх рівнях освіти. Розробка методики впровадження нових інформаційних технологій повинна вестись не ізольовано, а в єдиному комплексі в системі “початкова школа — середня — вища”. Студенти вищого навчального закладу повинні оволодіти професійно-орієнтованими комп’ютерними технологіями та вміти їх використовувати в подальшій діяльності в умовах інформаційного суспільства [3, c. 7-8].

2. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ОСНОВА І ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В СУЧАСНІЙ ОСВІТІ

Інноваційний розвиток освіти є цілком самодостатнім поняттям, на відміну від економіки, де інноваційний розвиток є однозначно залежним від розвитку освіти. В освіті інновації означають передусім максимальне наближення її до її власного предмету – знання, тоді як з точки зору економіки знання є, хоча й надзвичайно важливим, але все ж допоміжним фактором. Економіка не розуміє самої суті знання, на відміну від повного розуміння нею суті грошей. Для освіти ж знання є її ядром, віссю, довкола якої обертається весь навчальний процес.

Значним фактором інноваційного розвитку освіти (а в результаті також і економіки) можна вважати також інноваційну спроможність вищої школи – її можливість адаптуватися до мінливого середовища функціонування через розвиток, а також готовність виконувати свою місію на основі творчого усвідомлення цілей освітньої діяльності і активного використання наукового знання про свій розвиток.

Загальна ефективність інноваційного процесу багато в чому визначається тим, яким чином його основні суб’єкти взаємодіють між собою як елементи колективної системи створення і використання знань. Тому одним із ключових завдань державної політики має бути задоволення кадрових потреб сучасної економіки і формування нового мислення в суспільстві на базі об’єднання інтелектуальних та матеріально-технічних ресурсів сфери науки і вищої освіти.

Інноваційні процеси повинні здійснюватися сьогодні у всіх освітніх структурах. Нові типи освітніх установ, систем управління, нові технології і методики – це прояви величезного потенціалу інноваційних процесів. Грамотне і продумане їх здійснення сприяє поглибленню в ньому позитивних змін. Разом з тим, реалізація нововведень на практиці повинна бути пов’язана з мінімальними негативними наслідками. Тому упровадження інновацій завжди припускає підготовчий етап, що включає моделювання, експертні оцінки, подальшу доробку і співвідношення з останніми досягненнями в області освіти.

Отже, вимога переходу до інноваційної освіти обумовлена закономірностями функціонування інформаційного суспільства. Розвиток телекомунікаційних технологій, обумовлений науково-технічним прогресом, досяг деякої критичної грані, після якої ми спостерігаємо якісні зміни інформаційного середовища, що оточує індивіда, що у свою чергу викликало ланцюг якісних змін у всіх сферах його існування. Стосовно сфери освіти ці зміни класифікуються як зміна основної парадигми: якщо раніше для того, щоб навчатися викладач був головним джерелом професійної інформації, що зумовлювало репродуктивну методику навчання як очолюючу, то тепер студент зустрічається з безліччю цілком доступних джерел. Функція викладача стає іншою: він повинен навчити студента орієнтуватися в цьому інформаційному середовищі, повинен розвинути його творчі та інтелектуальні здібності, у тому числі здібність до самоосвіти. Саме ця обставина робить використання інформаційних технологій, інформатизацію навчального процесу головним засобом здійснення переходу до інноваційної освіти, на що вказується в цілому ряді документів стратегічного і науково-дослідного характеру [9, c. 42-44].

Розвиток форм інноваційної освіти – це лише частина загального процесу придбання практикою людської діяльності інноваційного характеру. Будь-який інноваційний процес вимагає володіння інформаційними ресурсами і комунікаційними технологіями. Проблема полягає не в тому, щоб оволодіти сумарним набором таких технологій, проблема в тому, щоб побудувати правильну систему їх використання відповідно до стратегії того чи іншого розвитку. Інноваційна освіта, як відомо, – модель освіти, що орієнтована переважно на максимальний розвиток творчих здібностей і створення сильної мотивації до саморозвитку індивіда на основі добровільно вибраної „освітньої траєкторії” (сфери, напряму, рівня, послідовності освіти, типу і виду навчального закладу і т.д.) та області професійної діяльності. XXI вік – століття освіти, у зв’язку з цим виникає об’єктивна необхідність створення системи інноваційної освіти, початковим пріоритетом якої повинне стати формування вільної і відповідальної особи здатної конструктивно працювати в проблемних ситуаціях, поєднуючої професійну компетентність з цивільною відповідальністю, що володіє належним світоглядним кругозором і етичною свідомістю, формування її перетворюючого інтелекту інноваційних здібностей і творчої інноваційної діяльності на основі гуманізації навчально-виховного процесу [5, c. 74].

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бідоленко Л. Духовний розвиток особистості в освітньому інноваційному просторі/ Л. Бідоленко //Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2002. - № 4. - C. 12-16

2. Вакарчук І. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів: Тези доповіді Міністра освіти і науки України Івана Вакарчука/ Іван Вакарчук //Освіта. - 2009. - 24 червня - 1 липня. - C. 3

3. Ващенко Л. Пріоритетні напрями реалізації завдань інноваційної політики столичної освіти //Початкова школа. - 2002. - № 11. - С.4-8

4. Дюндин В. Регіональні проблеми інноваційного розвитку освітніх установ //Економіст. - 2006. - № 8. - C. 74-77

5. Євтух М.Б. Забезпечення якості вищої освіти - важлива умова інноваційного розвитку держави і суспільства/ М.Б. Євтух, І.С. Волощук //Педагогіка і психологія. - 2008. - № 1. - С.70-74

6. Кремень В. Інноваційність і освіта/ Василь Кремень //Позакласний час. - 2009. - № 11-12. - C. 36-38

7. Кремень В. Модернізація системи освіти як важливий чинник інноваційного розвитку держави //Освіта України. - 2003. - № 34. - C. 2

8. Ніколаєнко С. Управління якістю і доступністю освіти - запорука інноваційного розвитку України //Директор школи, ліцею, гімназії. - 2007. - № 6. - C. 27-31

9. Олійник А. Поняття й реальність процесу інноваційного розвитку освіти в Україні в контексті Болонських декларацій //Вища освіта України, 2007.-№ 1.– С. 42–49.

10. Олійник А. Філософія інноваційного розвитку освіти: економічний контекст //Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. Альманах. – К., 2006. – Вип. 18. – С. 207–213

11. Остапчук О. Інноваційний розвиток педагогічних систем в умовах модернізації освіти //Директор школи, ліцею, гімназії. - 2003. - № 5-6. - C. 153-161.

12. Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності: Наказ Міністерства освіти і науки України від 7.11.2000 № 522 //Освіта України. - 2001. - 7 лютого. - C. 17-18

13. Порох Л. Шляхи інноваційних перетворень у закладах освіти //Рідна школа. - 2001. - № 7. - C. 10-13

14. Сидорова О.В. Оновлення змісту й форм методичної роботи в інноваційному просторі освітнього округу //Управління школою. - 2008. - № 29. - C. 24-31